Данило Юрійович Харов’юк - український письменник-новеліст,
громадський діяч, який писав твори про життя гуцульської бідноти початку ХХ
століття.
Життєво-творчий
шлях Д.Харов’юка був недовгий. Народився він 25 грудня 1883 р. в селі
Підзахаричі, Вижницького повіту, в Карпатах. Закінчив Чернівецьку учительську
семінарію, в якій українську мову і літературу викладав відомий український
письменник О.Маковей, він помітив у Д. Харов’юка потяг до літературної
творчості й радив йому писати новели та оповідання з гуцульського життя.
Змалечку виявляв
інтерес до всього, що його оточувало, а тому сотні запитань сипались з
маленьких вуст до всіх, з ким він спілкувався. Сусіди пророкували йому велике
майбутнє, щасливу долю на многії літа.
Любив в свята та
неділі ходити до церкви, слухати оповіді старших про видатних опришків Олексу
Довбуша, Мирона Штолюка та їхніх побратимів, знав напам’ять багато легенд,
пісень про цих людей, сам їх виконував не раз і мріяв разом з однолітками стати
таким, як вони.
Наука давалась
йому легко. Старався ретельно виконувати домашні завдання, прислухався до
всього, що йому говорили на уроках. Не любив пропускати заняття, незважаючи ні
на які причини. Щодня, взявши торбу з нехитрим харчем, - кулешем, квашеним
огірком, бобами, а часом яйцем чи чуженицею, йшов стежками разом з однолітками
в дощ, сніг чи сонячний день до нового, незвіданого в царстві науки.
Здавши вступні
іспити, почав навчатися у семінарії. Йому дуже пощастило, бо в той час викладав
в учительській семінарії Осип Маковей – відомий український письменник, дослідник
творчості Юрія Федьковича
Після закінчення
семінарії Д. Харов’юк з 1905 по 1914 р. працював учителем у карпатських селах
Розтоки, Іспас-Велике Поле та ін..
...
Читати далі »
