Блог Рокитнівської ЦСБ

Книжкова новинка у фонді читального залу від Українського інституту книги!

Ксюша — Mon, 17 Oct 2022 07:52:10 GMT

Андрій Сем'янків «Медицина доказова і не дуже»

50% ліків на планеті Земля призначаються неправильно. На тій самій планеті 50% пацієнтів приймають ліки не так, як треба. Не дуже оптимістично, авжеж. Додайте до цього альтернативну медицину, гомеопатію, інста-гуру без медичної освіти, які роздають свої поради направо і наліво, та натренованих нашим «профілактичним» вживанням антибіотиків бактерій — і отримаєте повну картину.

Книжка лікаря й автора популярного блогу про медицину MED GOblin Андрія Сем’янківа — це своєрідний путівник медичними нетрями: від того, як працюють ліки й що ховається за народною медициною, гомеопатією та стовбуровими клітинами, і до конспірології та навичок розпізнавання призначених фуфломіцинів.

Чому бактерії на підлозі лікарні небезпечніші за ті, що живуть у вашій кухні? Як поширюються антивакцинаторські міфи, і навіщо королеві гомеопат? Чому антибіотики зазвичай можна поєднувати з алкоголем (і до чого тут пиво, гонорея і сифіліс)? Що насправді роблять оксолінова мазь і гематоген та чи варто обклеювати своє тіло тейпами?

Запрошуємо до читання!

Чекаємо за адресою:

смт. Рокитне, вул. Каштанова, 2а

Акція «Подаруй книгу українською мовою бібліотеці»

Ксюша — Thu, 13 Oct 2022 09:53:36 GMT

Друзі, книгодарувальники, запрошуємо Вас приєднатись до нашої акції «Подаруй книгу українською мовою бібліотеці».

Якщо Ви маєте нові сучасні цікаві книги, які вже прочитали поділіться з іншими, адже даруючи книгу ви робите свою інвестицію у майбутнє. Можливо, саме Ваша книга стане у нагоді нашим читачам, а бібліотека урізноманітнить свій фонд цікавим сучасним виданням.

Зробити книжковий дарунок можна у зручний для вас час з 9 до 18 год, щодня окрім суботи, та з 9 до 17 год. у п'ятницю.

Наша адреса: смт. Рокитне, вул. Каштанова, 2а

Будемо вдячні всім, хто візьме участь у акції!

Оксана Лісовець

Книжкова новинка у фонді читального залу від Українського інституту книги!

Ксюша — Mon, 10 Oct 2022 13:06:03 GMT

Нестеренко Петро «Художній образ української книги XX-XXI століть»

Книжка пропонує читачеві дослідження Петра Нестеренка, яке стосується не тільки ілюстрації та книжкової графіки XX-XXI століття, а й інших компонентів естетичного образу книги - формату, паперу, обкладинки, форзаців, фронтисписів тощо.

Читач знайде тут дуже цікаві міркування автора щодо інших елементів мистецтв книги - від обкладинки й титула - до футляра як декоративно-графічного засобу презентації коштовних мистецьких видань - монографій чи альбомів.

Запрошуємо до читання!

Чекаємо за адресою:

смт. Рокитне, вул. Каштанова, 2а

Книжкова новинка у фонді читального залу від Українського інституту книги!

Ксюша — Wed, 25 May 2022 10:18:00 GMT

Гузар на кожен день / уклала О. Климончук; худож,- оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2021. — 415 с.: іл.

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

Завдяки відеоматеріалам, доступним за QR-кодами, можна почути голос цієї доброї і мудрої людини.

Видання ілюстроване.

Запрошуємо до читання!

Чекаємо за адресою:

смт. Рокитне, вул. Піонерська, 2а

Книжкова новинка у фонді читального залу від Українського інституту книги!

Ксюша — Wed, 25 May 2022 09:41:22 GMT

Третяк Анна

Квітуча Україна / А. Третяк . – К. : АВІАЗ, 2021 . - 280 с.: іл.

Віковічні гори та швидкоплинні річки, темні печери і широкі степи, розкішні палаци, нездоланні замки... Ви любите подорожувати? Відкривати для себе нові місця, дізнаватися про їхню історію, уявляти їхнє майбутнє?

Подорожі - це можливість відкрити таємниці минулого чи просто отримати нові враження, а згодом поділитися ними з друзями.

Подорожуючи з цією книжкою, ви побуваєте у багатьох куточках України та дізнаєтеся, наскільки дивовижною є наша держава.

У кожній області є місця, які вражають, захоплюють, причаровують і назавжди залишаються у пам'яті людей, які там побували.

Ця книга створена для тих, хто хоче ближче познайомитися з Україною, торкнутися багатств нашого краю та відвідати його цікаві місцини. Можливо, саме це видання надихне вас на реальні подорожі.

Запрошуємо до читання!

Чекаємо за адресою:

смт. Рокитне, вул. Піонерська, 2а

24 травня - День слов’янської писемності і культури.

Ксюша — Tue, 24 May 2022 07:47:30 GMT

День слов'я́нської писе́мності і культу́ри встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Слов`янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем візантійця Костянтина, який, ставши ченцем, перейменувався на Кирила. А допомагав йому в благородній справі освіти слов`янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов`янську абетку на основі грецької, істотно змінивши її, щоб передати слов`янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. Більшу частину свого життя просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Завдяки їм слов'яни отримали можливість слухати Божественну Літургію рідною мовою. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

Крім України, День слов'янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_слов'янської_писемності_і_культури

http://www.oridu.odessa.ua/news/1/24travnya.pdf

Підготувала Оксана Лісовець.

24 травня - 110 років від дня народження М.П.Стельмаха (1912-1983), українського письменника.

Ксюша — Tue, 24 May 2022 07:19:28 GMT

Миха́йло Пана́сович Сте́льмах (*11 (24) травня 1912, с. Дяківці (тепер Літинського району Вінницької області) — †27 вересня 1983, Київ) — український письменник, драматург, фольклорист, творив у жанрі соцреалізму. Писав вірші, але починаючи 1940-их — у прозовому жанрі. Автор поетичних книжок для дітей. Член Спілки письменників України. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932-33 та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навички фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить за редакцією А. Малишка 1941 року.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), у 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» за редакцією Ю. Яновського.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в сукупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

1957 р. — роман «Кров людська — не водиця»;

1959 р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961 р.;

1961 р.— роман «Правда і кривда»;

1969 р. — роман «Дума про тебе».

Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія України їм. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голодомору 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та переслідувань, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.

Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.

У 1957 р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров людська — не водиця» (1958); «Правда і кривда» (1965); «Зачарований вітряк» (1966); «На Івана Купала (Дума про Морозенка)» (1966); «Кум королю» (1967); «Дума про любов» (1971).

М. Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем» (1952); «Гуси-лебеді летять» (1964); «Щедрий вечір» (1967), вчений-фольклорист.

Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.

Помер письменник 27 вересня 1983 р.

МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ.

Нехай не знає втоми та рука,

Що добре зерно в добру землю сіє,

Не зневажає чорні суховії

І щедра, як напровесні ріка.

Благословенна праця рільника,

Що оре цілину в ясній надії,

Пшеницю від полови він одвіє,

Як жнив кінчиться радість нелегка.

Щасливий воїн, що во ім’я миру

Свою підносить бойову сокиру,

Во ім’я правди кривду тне з плеча!

Хвала тому, хто людям у приполі

Несе слова, подібні хлібу й солі,

І співи, гідні слави сіяча!

Максим Рильський

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://uk.wikipedia.org/wiki/Стельмах_Михайло_Панасович

https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/stelmah-myhajlo-biografiya/

https://library.vspu.edu.ua/polki/stelmah/statti/biograf.pdf

https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1686

ТВОРИ

https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=105

24 травня - День Рівноапостольних Кирила та Мефодія

WWWWW_W — Mon, 23 May 2022 07:48:47 GMT

Цей день відзначається у багатьох країнах Східної й Південної Європи як свято християнського просвітництва, в пам'ять про братів Кирила і Мефодія, які стали «першоносіями» слов'янської абетки, а разом з тим слов'янського письменства і високої культури. Запроваджена ними «книжна граматика» стала символом долучення слов'ян до бібліотек, наукових знань, фіксування історичних подій у літописах.

Наріжним каменем становлення нашої рідної мови і водночас багатьох мов слов'янського світу стала впроваджена святими братами церковнослов'янська мова, яка заклала граматичні засади писемності. Святі Кирило і Мефодій є вічним знаком спорідненості і єдності усіх слов'янських народів. Для нас цей день є чудовим приводом згадати про значення у спільноті слов'янського світу саме української християнської традиції. І про яскравих та скромних послідовників святих братів на українських теренах, які поклали свої сили, а часом і життя, на утвердження однієї з найстародавніших та наймилозвучніших мов як визнаного засобу буття великого народу.

https://ridna.ua/2020/05/24-travnya-den-slovyanskoji-pysemnosti-i-kultury/

https://library.diit.edu.ua/uk/article/470

23 травня - День героїв.

Ксюша — Mon, 23 May 2022 07:10:52 GMT

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. В сучасному вигляді відзначається 23 травня, але святкові та вшанувальні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участи масові заходи, почасти, відбувається в п'ятницю, суботу та неділю, що настає після свята.

Історія

У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу. Для зручності, святкування було перенесено на останню неділю травня.

Від 2014 року свято потроху починає визнаватися державними та самоврядними органами, проходять культурно-масові заходи, організовані владою.

Після початку новітньої російської агресії в цей день вшановують пам'ять про загиблих в ній захисників України.

Наразі свято не є офіційним державним святом, але щоразу більше відзначається органами місцевої влади.

Сьогодні День Героїв широко святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості, але останніми роками відбулось значне поширення святкування в центральні та східні регіони України. Націонал-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_Героїв

21 травня - День Європи в Україні

WWWWW_W — Fri, 20 May 2022 13:41:32 GMT

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

В 2022 році День Європи в Україні припадає на 21 травня.

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=102&year=2012

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_Європи