Грицак В. М., Сичик О. В.

Село моє — душа моя. Літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність. — Харків: ФО-П Залогін С. О., 2013. — 336 с.

 «Село моє — душа моя» — перше видання, яке присвячене літопису сіл Гориньград-І і Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. У книзі подано повний літопис життя цих населених пунктів у контексті найважливіших подій української і європейської історії, розкрито біографії відомих осіб, уродженців цих сіл.

Книга «Село моє — душа моя» багато ілюстрована, значний відсоток використаних у виданні архівних фотографій та репродукцій опубліковано вперше. Авторами книги та до­слідниками минулого сіл стали уродженці Гориньграда-І і Гориньграда-ІІ народний депутат України, генерал-лейтенант міліції і державний діяч Василь ГРИЦАК та учитель вищої кате­горії (вчитель-методист) Оксана СИЧИК.

Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К.: Парламентське видавництво, 2012. — 784 с.

 У довіднику «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» відображені зміни, які відбулися з часу видання у 1987 році попереднього довідника «Українська РСР. Адміністра­тивно-територіальний устрій», що знайшло своє підтвердження у нормативно-правових актах (Указах Президії Верховної Ради і Постановах Верховної Ради Української РСР, Постано­вах Верховної Ради України), повідомленнях про зміни в адміністративно-територіальному устрої України, оприлюднених у бюлетені Верховної Ради України «Відомості Верховної Ради України».

Станом на 1 січня 2012 року наведені відомості про Автономну Республіку Крим, області, міста Київ і Севастополь, райони, міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим і районного значення, селища міського типу, міські, селищні, сільські ради, їхні центри і підпорядковані їм населені пункти, рік віднесення до категорії міст і селищ міського типу, адміністративне значення населених пунктів; алфавітні покажчики районів, міст, селищ міського типу, список міст, що мають районний поділ; алфавітний покажчик населених пунктів; алфавітні покажчики нових і старих найменувань; алфавітний покажчик населе­них пунктів, знятих з обліку у зв'язку з включенням їх у межі міст і селищ міського типу або об'єднаних з іншими населеними пунктами, а також з виїздом або переселенням жителів; подано перелік та зміст нормативно-правових актів і повідомлень з адміністративно-терито­ріального устрою, опублікованих у бюлетені «Відомості Верховної Ради України» після 1 січня 1987 року.

Призначений для працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, науковців, а також для широкого кола читачів.

Книгу в користування можна взяти в читальному залі бібліотеки.

Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович; *1577 — †27 грудня 1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову. Автор ідеї про відродження православ'я в слов'янському світі на базі Московського царства.

Мелетій Смотрицький народився у сім'ї руського (українського) письменника-полеміста Герасима Смотрицького, або у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької області, або у м. Кам'янець-Подільський цієї ж області. Навчався в Острозькій школі, потім (1594–1600) — у Віленській академії; слухав лекції в Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах. Імовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини.

У 1601 році мешкав у маєтку Соломирецьких під маєтком, де навчав молодих князів. Близько 1608 року прибув до Вільного (Вільна), де, ймовірно, викладав у братській школі. Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 року надрукував свій видатний полемічний твір «Тренос» («Θринос»). Приблизно в 1615–1618 викладав церковнослов'янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним з перших її ректорів. У 1616 виходить його переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного… Калиста». У 1618 повернувся до Вільна, де в Святодухівському монастирі постригся в ченці під ім'ям Мелетій.

1619 року у м. Єв'ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його славнозвісна праця «Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма». Деякі біографи Смотрицького пишуть, що він у 1617–1620 роках склав лексикон (але жодних слідів словника не збереглося), раніше (1615 року) у Кельні опублікував граматику грецької мови. Брав участь у написанні «Букваря языка славенска», надрукованого 1618 року в Єв'ї.

1620 року висвячений на архиєпископа полоцького, єпископа вітебського й мстиславського. Після цього видав низку антиуніатських творів, за що зазнав переслідувань польських властей.< ... Читати далі »