Валентин Костянтинович Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) народився 27 травня 1913 р. в с. Степанцях на Черкащині в сім’ї службовця.

З 1930 р. працював у пресі, потім на радіо, водночас навчався в Дніпропетровському університеті. Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкується з 1931 р. Поет-лірик, гуморист і сатирик. Пише і для дітей. Видав комедію «Заяча позиція». Перша книжка поезій «Квітень» вийшла 1953 р. В ліриці В. Лагоди  — відлуння полум’яних літ, патріотичні, особисті мотиви. Сатирико-гумористичними творами поет «віддає належне» хапугам, бюрократам, бракоробам і неробам, висміює міщанські звичаї в побуті тощо.

Вийшли збірки поезій: «Що посієш, те й пожнеш» (1955), «Мокрим рядном» (1958), «Натхнення» (1960), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Деруни й розтягаї» (1966), «Віддамо належне» (1967), «Сатана у целофані» (1971), «Цвіт і тля» (1973), «Вимушена посадка» (1983), «Гумор, сатира, лірика» (1983) та ін.

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури».

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

... Читати далі »

Міжнародний день музеїв з'явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію російської організації про установу цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслимо його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Теперішнього 26 квітня 2013 року 27-ма річниця трагедії на Чорнобильській АЕС.

І саме цього дня о 10,00 годині зібралась громада рокитнівщини на мітинг-реквієм «Чорнобильська печаль»,< ... Читати далі »

24.04.2013 року о 14 год. в читальному залі  Рокитнівської  ЦРБ   пройшла година спілкування «Чорнобильський дзвін» де молодь поглибила знання про аварію на Чорнобильській АЕС.

Продовжили тему о 15.00  літературною  годиною «Чорнобиль не має  минулого часу», ведучі бібліотекар Лобач Т.П. та бібліограф Єремейчук В.О. ознайомили читачів з минулим своєї держави,відчувати чужий біль, людські страждання, як свої власні. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами страшної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. Чорнобильська аварія – перший дзвінок у ХХІ століття. Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.

І в цей же день о 16.30 працівники Рокитнівської ЦРБ Лобач Т.П. та Єремейчук В.О. виступили з переглядом книжкової виставки «Мужність і біль Чорнобиля» перед студентами 2 курсу «Стоматологія» Рокитнівського медучилища під час проведення виховної години «Чорнобиль – чорна біль»  класоводом  Єремейчук Н.П.

Також до річниці аварії в читальному залі діє книжково-ілюстративна інсталяція «Біль обернений у слово».

... Читати далі »

Народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополя Гулинського округу на Пряшівщині (нині Словаччина) в родині сільського священика.

У 1821 р. закінчив Ужгородську гімназію, у 1827 р. — духовну семінарію. З 1844 по 1865 р. працював у Пряшеві домашнім учителем, урядовцем у єпископській канцелярії, священиком і каноником, потім викладав російську мову в Пряшевській гімназії.

Соціально-політична діяльність О. Духновича була спрямована на захист Закарпаття від його зугорщення, за що в 1848 р. зазнав гострих переслідувань.

О. Духновича називали «великим будителем Закарпаття». Він написав низку патріотичних поезій, зокрема: «Я русин був, єсьм і буду», «Подкарпатськії русини» (що в 1919—1938 рр. були гімном закарпатських українців), «Счастіє жизни», «Последняя моя песнь».

Культурну діяльність почав зі збирання українських народних пісень, опублікованих у 1878 р. Я. Головацьким. З 1850 р. заснував «Литературное заведение Пряшивское», що проводило культурно-просвітню діяльність. За два роки існування товариством було видано підручники з географії та історії, літературно-художні альманахи, засновано краєзнавчий музей. У тому ж 1850 р. написав драму українською мовою «Добродітель перевищає багатство», опублікував численні статті у виданнях «Вестник» (Відень), «Церковна газета» (Будапешт), «Слово» (Львів) та ін.

О. Духнович відомий як автор підручників для народних шкіл: «Книжиця читальная...» (1853), «Хліб душі» та ін.

Мету виховання О. Духнович вбачав у формуванні громадянина й патріота, людини освіченої, фізично й морально здорової. Був одним із засновників трудового виховання в Україні.

У центрі всіх творів О. Духновича — людина і її ставлення до суспільства. Все своє свідоме життя письменник прагнув відповісти на питання: «Що я є, чому, живу на землі, що потрібно робити?».

Головна теза освітянської концепції О. Духновича: становище людей не е фатально визначеним, бо завдяки освіті й моральному самовдосконаленню люди стають господарями своєї долі.

Важлива роль у формуванні людини, твердить педагог, належить вихованню, а не природним нахилам.

Перша педагогічна праця — буквар «Книжиця читальная для начинающих» — мала великий успіх. У 1859 р. вийшла друком «Скорочена граматика письмової російської мови».

У рідній мові, її розвитку О. Духнович вбачав не лише важливу зброю у боротьбі проти денаціоналізації українців Закарпаття, а й засіб поширення освіти.

У 1857 р. була опублікована головна праця О. Духновича — підручник «Народна педагогіка» (перший підручник з педагогіки не лише в Зак ... Читати далі »

 

Сьогодні, 23 квітня до нас в гості з несподіваним, приємним візитом завітав Роман Степанович Демчук.

В дружній атмосфері пан Роман поспілкувався з колективом бібліотеки, розповів про свої творчі здобутки та плани на майбутнє. А ще Роман Степанович на гостину завітав не з порожніми руками, а зробив бібліотеці чудовий дарунок новеньку книжечку «Весела оселя». Книжка містить чудові вірші для дітей з пречудовими ілюстраціями. Одже  сьогодні наш дитячий куточок поповнився ще однією книжечкою.

Тож, щиро дякуємо діду Роману за приємну зустріч, і з нетерпінням чекаємо на наступну.

Дізнаємось про письменника за посиланням:

http://at.zavantag.com/docs/728/index-10371.html

Оксана Лісовець.