Доорохольський Осип Осипович (* 16 (4) квітня 1874, Гайсин — 30 (17) січня 1900) — український поет та перекладач.

      Навчався в Київській духовній академії. Його ліричні поезії, в яких звучали й соціальні мотиви, опубліковані посмертно — в антологіях «Акорди», «Досвітні огні», «Розвага», «Українська муза» — в журналі «Літературно-науковий вісник», «Літературному збірнику, зложеному на спомин Олександра Конинського» — 1903, збірнику «На вічну пам'ять Котляревському».

      Перекладав твори Г. Гейне, М. Некрасова, О. Пушкіна.

      Його вірші неодноразово перевидавалися, з них — «Не співай нам тепер, бандуристе», «Ніч, ніби день той…», «Рідний, окривджений краю…».

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Доорохольський_Осип_Осипович

http://www.gaysin-1545.narod.ru/5.html
 

      Шевченко Йосип Варфоломійович (16 квітня 1854 — близько 1890) — український поет і перекладач, син Варфоломія Григоровича Шевченка, племінник Тараса Григоровича Шевченка.

Біографія.

      У 1872 році вступив до ЄЮКУ за підтримки Миколи Новицького- друга Тараса Григоровича Шевченка- офіцера і викладача училища. 1874 року закінчив Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище. Під час навчання в училищі входив до літературного гуртка братів Тобілевичів.В 1875 році прийняв участь у постановці "Вечорниць" П.Ніщинського на сцені Єлисаветградського громадського зібрання разом із автором "Вечорниць" та майбутніми корифеями українського театру М.Кропивницьким, І. Карпенко-Карим,М. Садовським, М.Садовською-Барілотті. Влітку 1859 року познайомився з Тарасом Шевченком. Був на похороні Тараса наЧернечій горі.

      Автор збірки поезій та перекладів «Дещо із перекладів і самостійних творів» /1875, Єлисаветград, під псевдонімом І. Гриненко/. Є припущення, що він був літературним записувачем «Споминок про Т. Г. Шевченка» від свого батька. Учасник російсько-турецької війни (1877-1878), був поранений у бою біля Шипки (Болгарія).

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Йосип_Варфоломійович
 

Шановні читачі!

      Рокитнівська цетральна районна бібліотека  проводить щорічну акцію "Подаруй бібліотеці книгу!"

     Акція проходить в цілях виховання бережливого ставлення до книги як до джерела знань, підвищення престижу читаючого суспільства; спрямована на те, щоб поповнити фонди літературою для наших користувачів з різних галузей знань (довідкова, класична, сучасна художня, на електронних носіях).

      Якщо у вас вдома є прочитані і незатребувані книги, ви можете подарувати їм друге життя. Подарувавши книгу  бібліотеці, ви можете стати продовжувачем традицій благодійності. Навіть одна подарована книга має велике значення!

     Сподіваємося на вашу участь в акції! Учасниками акції можуть стати  всі бажаючі поділитися своїми духовними цінностями. Будемо щиро вдячні за подаровані книги.

      Акція та її підсумки будуть висвітлюватися на інформаційному стенді бібліотеки, на офіційному сайті Рокитнівської ЦСПШБ (http://roklibr.at.ua/), на блозі БІБЛІОNEWS (http://rokitne-blog.at.ua/), соціальних мережах  ВКонтакті, facebook, Однокласники. Також  в бібліотеці буде організована виставка подарованих книг «Книги з добрих рук».

Антоніна Боровська.
 

     Володимир Маркіянович Шашкевич (* 7 квітня 1839 — † 16 лютого 1885), письменник, освітньо-культурний діяч родом з с. Нестанич на Львівщині, син Маркіяна Шашкевича.

     Учився у Львівському і Віденському університетах.

     З 1869 року працював службовцем по галицьких містечках.

Поетична діяльність.

     Виступав з віршами в «Зорі Галицькій» (1860), «Віснику» (1865), «Правді» (1867), «Основі» (1872), «Антології…» (1881) і читанках (1871, 1886). Автор збірок поезій «Зільник» (1863) і драми «Сила любови» (1864), що її ставили на сценах Галичини.

     Поезія Шашкевича позначена впливами Тараса Шевченка й фольклору. Редактор журналів «Вечерниці» (1862–1863), «Русалка» (1866) та двох читанок для селян «Зоря» (1871–1872).

     Переклади з Гайне.

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шашкевич_Володимир_Маркіянович
 

     Леся Михайлівна Клименко (6 квітня 1934, м. Фастів Київської області — 2012) — українська письменниця, член НСПУ (1983).

     Закінчила філологічний факультет Київського університету.

     Працювала на видавничій роботі.

     Учителювала, працювала у видавництві і весь час писала, писала вірші.

     Авторка збірок: «Ти», «Принеси мені сонця», «Окриленість», «Квіти у квітні», «Побачення», «Літа», «Одним одна печаль», «Мить», «Свято розлуки».

     У 1967 вийшла її перша поетична збірка «Ти», потім були «Принеси мені сонце», «Окриленість», «Квіти у квітні», «Одним одна печаль». В газеті «Сільські вісті» влаштувалася літконсультантом — читати вірші, що надсилали дописувачі у «Вербиченьку», відбирати з них найкращі, стала постійним автором жіночої сторінки.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Клименко_Леся_Михайлівна

http://uadocs.exdat.com/docs/index-186142.html?page=18#6353050

http://archive.is/aJAoK

      Рокитнівська центральна районна бібліотека повідомляє жителів району, громаду селища, користувачів бібліотеки, що до фонду бібліотеки в тимчасове користування. надійшла література Рівненської державної обласної бібліотеки на тему: «Сучасний стан та економічні можливості житлового будівництва в Україні», з питань «Технологія будівельної галузі», «Житлове будівництво: проблеми та перспективи», «Власна оселя: проектування, будівництво облаштування». Отримані книги будуть цікаві як кваліфікованим фахівцям будівельної галузі так і індивідуальному забудовнику.  Наведені практичні поради допоможуть забудовнику самостійно збудувати дім своєї мрії або, щонайменше, розширити коло своїх знань настільки, щоб можна було під час вибору проекту і зведення будинку спілкуватися з фахівцями на достатньому рівні знань, та з  меншими витратами збудувати та облаштувати привабливу домівку, збудять вашу фантазію щодо самостійного проектування власної оселі.

     Книги призначені як для забудовників, які зводять оселю своїми руками, так і для тих, хто бере участь у будівництві або наймає відповідних працівників. Можливо вас зацікавлять тематичні розділи: сучасні каміни і печі, покрівля та ізоляція; фасадні системи і матеріали; покриття для підлоги, стін і стель; елементи і предмети інтер’єру і декору; будівництво і обладнання бань, саун, басейнів; озеленення  та благоустрій.

     Крім літератури на традиційних носіях Вам буде рекомендовано нові ресурси з мережі Інтернет. Дана виставка буде діяти протягом квітня 2014 року.

     Запрошуємо зацікавлену аудиторію до центральної районної бібліотеки.

Наші координати: смт.Рокитне, вул. Піонерська, 2 «А». тел.: 2-19-54

                                                                                     А. Боровська, бібліотекар відділу обслуговування  Рокитнівської ЦРБ

     Ханс Крістіан Андерсен  ( Дат.Hans Christian Andersen [Han ˀ s kʁsdjan ɑnɐsn̩] ; 2 квітня 1805, Оденсе, Датсько – норвезька унія – 4 серпня 1875, Копенгаген, Данія) – датський письменник і поет, автор всесвітньо відомих казок для дітей і дорослих: «Гидке каченя», «Нове плаття короля», «Тінь», «Принцеса на горошині».

Цікаві факти

- У казці "Два брата" Х. К. Андерсен писав про знаменитих братів Ханса Крістіана і Андерса Ерстед.

- У Андерсена є казка про Ісаака Ньютона.

- Андерсен злився, коли його називали дитячим казкарем і говорив, що пише казки як для дітей, так і для дорослих. З цієї ж причини він наказав, щоб на його пам'ятнику, де спочатку казкаря повинні були оточувати діти, не було жодної дитини.

- У Андерсена був автограф А. С. Пушкіна. 

- Казку Андерсена "Нове плаття короля" розмістив у першому букварі Л. Н. Толстой.

     За видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги вручають премію імені Г. К. Андерсена. Лауреатів оголошують один раз на два роки. Премія вручається 2 квітня, в день народження видатного данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Для авторів дитячої літератури премія Андерсена є найпрестижнішою міжнародною нагородою. Часто її називають Малою Нобелівською премією.

     Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

 Список відомих казок< ... Читати далі »

«Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти», — писав Максим Рильський.

     Гоголь Микола Васильович [1809-1852] - один з найбільших представників помісного стилю 30-х і початку 40-х рр. 19 століття. Народився на Україні, в містечку Сорочинцях, на кордоні Полтавського і Миргородського повітів.

     Батько Гоголя, Василь Опанасович Яновський-Гоголь, служив при Малоруському поштамті, звідки звільнився в чині колезького асесора. Служив секретарем у далекого родича, колишнього міністра, повітового представника дворянства, Д.П. Трощинського. Василь Опанасович любив мистецтво, сам писав вірші і комедії українською мовою.

    Мати Гоголя, Марія Іванівна, уроджена Косяровська, була, за переказами, першою красунею на Полтавщині. Походила з родини поміщиків. Заміж на Яновського-Гоголя вийшла в 14 років, народила шестеро дітей.

      За переказами (інформація не підтверджена), другу частину прізвища — Гоголь — додав до своєї (Яновський) дід Миколи Васильовича. Це було зроблено, щоб довести походження роду від полковника Остапа Гоголя, який прославився на Україні в XVII столітті.

     Сім’я Гоголів була дуже релігійна, що, безсумнівно, наклало свій відбиток на світогляд майбутнього письменника. Особливу увагу духовному вихованню дітей приділяла мати.

     1818 — 1819 роки — Микола Гоголь, разом з братом Іваном, навчаються в Полтавському повітовому училищі.

     1820 — 1821 роки — Гоголь бере уроки у полтавського вчителя Гаврила Сорочинського.

     1821 — 1828 роки — навчання в гімназії вищих наук у Ніжині.

     Ніжинська гімназія вищих наук була своєрідним аналогом Царськосільського ліцею, тут навчалися діти провінційних дворян. У гімназії Гоголь вчився музиці, живопису, брав участь у театральних постановках. До цього часу відносяться і перші літературні спроби Миколи Васильовича, який спочатку працював з різними жанрами: писав трагедії, елегії, повісті. Тоді ж була написана перша сатира «Дещо про Ніжин, або Дурням закон не писаний». Коли прийшов час вибирати спеціальність, Микола Гоголь вибрав юриспруденцію — він хотів «припиняти неправосуддя».

      1828 — 1829 роки — в грудні 1828 року Гоголь відправляється до Петербургу. Роботу отримати йому не вдалося. Спроба заробити літературною працею закінчилася невдало: були видані лише два твори, вірш «Італія» і «ідилія у картинах» «Ганц Кюхельгартен». Остання, опублікована під псевдонімом «В. Алов» викликала поблажливі насмішки критиків. Гоголь спалює нерозпроданий тираж книги і, розчарований, їде в Німеччину (липень 1829).

      Кінець 1829 року — Микола Васильович повертається до Петербурга. На цей раз пошуки роботи виявилися вдалими, і Гоголю вдалося отримати місце писаря в департаменті державного господарства і публічних будівель Міністерства внутрішніх справ. Служба була одноманітною і нудною, єдиними віддушинами були заняття живописом і літературою. Ще один позитивний момент від «служби державної» — вона забезпечила письменника найбагатшим матеріалом для майбутніх творів.

      1830 — у журналі «Вітчизняні записки» вперше опублікована повість Гоголя «Басаврюк». Пізніше повість була перероблена автором, після чого отримала назву «Вечір напередодні Івана Купала».

... Читати далі »

      25 березня об 11.00 годині в читальному залі нашої бібліотеки зібрались пошановувачі великого генія України Тараса Григоровича Шевченка для перегляду обласного інформаційного вебінару «Шевченко і Волинь».

      Вебінар «Шевченко і Волинь» відбувся за підтримки Рівненського обласного відділення УБА.

     В програмі вебінару прозвучали теми:

-  Шевченко на Дубенщині;

-  Перебування Т.Г. Шевченка на Здолбунівщині;

-  Шевченко і Кореччина;

-  Шевченко і Острожчина;

-  Тарасові шляхи у нашому краї;

-  Популяризація творчості Т.Г. Шевченка: сучасний аспект (досвід Рівненської ОУНБ).

      Також запрошуємо Вас ознайомитись з інформацією:

Електронна колекція "Т. Г. Шевченко" Національної бібліотеки України – за посиланням –

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_eash/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=EASH&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=

Шевченко і Рівненщина. Відео - http://libr.rv.ua/ua/news/1949/

Шевченко монументальний –  http://libr.rv.ua/ua/news/2058/

Факсимільні видання товариства “Просвіта” присвячені Т. Шевченку - http://libr.rv.ua/ua/news/1928/

Земля, яку сходив Тарас. Віртуальна виставка - http://libr.rv.ua/ua/virt/104/

Оксана Лісовець.