ВАСИЛЬ МАТВІЙОВИЧ ЩЕГОЛЕВ - український радянський драматург, перекладач, театральний діяч

Закінчив Дніпропетровський музично-театральний технікум (1933) і театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва (1953). У 1921-1933 роках - актор у Красноградському театрі, Театрі ім. М. Заньковецької та Тетра ім. Т.Шевченко. В 1933-41 роках займав посади директорів низки українських театрів. З 1961 року в Українському театральному суспільстві. У 1927 році почав творити як драматург: переважно одноактні п'єси, присвячені радянської дійсності. Перекладав українською мовою радянську драматургію. Член Комуністичної партії з 1944 року.

П'ЄСИ

• 1964 - «Селезень» (Воронеж, Київ)
• 1951 - «Берізка» (Дрогобич, Чернівці)
• 1961 - комедія «Смерть тихохода» (Нижньо-Волинський театр)
• 1964 - водевіль «Двійник»
• 1957 - «Ми - радянські люди» (Севастополь)
• 1957 - «Єдиний син» (Київ; Львів; Польська Народна Республіка)
• 1962 - «Не убий» (Вінниця; Одеса; Болгарська Народна Республіка)

Джерела:

http://www.people.su/ua/127370

http://litopys.org.ua/shevchenko/slovn48.htm

     Ковальчук Олександр Володимирович (10 травня 1924 року на станції Білозір’я Черкаської обл.) - член Спілки письменників з 1974 р. Перед війною сім’я переїхала до Шепетівки, де Олександр закінчив залізничну школу №41. Закінчив Київський держуніверситет. Учасник війни. Працював відповідальним секретарем журналу “Радуга”. Автор книжок: “Оповідання розвідника” (1964), “Ні, не привиди!” (1964),  “На гребні війни” (1971), “Огненные рубежи” (1984),  “Залог” (1981) та інших.

Джерело:

http://www.perspekt.org.ua/articles/znanі_postatі_shepetіvshhini
 

     ДРУЗІ. Запрошуємо всіх відвідати книжково-ілюстративну виставку «НЕМЕРКНУЧЕ СВЯТО ВЕЛИКОГО ПОДВИГУ» до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.

     Виставка  діє в читальному залі нашої бібліотеки.

Чекаємо на вас!

 

     Цьогоріч, вчетверте на теренах нашої області відбувся конкурс «Краща книга Рівненщини».

     Він заснований Рівненським обласним відділенням Української бібліотечної асоціації та проводиться у партнерстві з бібліотеками області, якими, в ході опитування, що тривало з 1 лютого 2013 до 1 лютого 2014 року, було опитано та проанкетовано близько 19 тис. осіб (бібліотечні фахівці, вчителі навчальних закладів, представники виконавчого і управлінського апаратів, читачі обласних, центральних районних (міських), сільських бібліотек), які назвали 462 книги. На заключному етапі було визначено 71 книгу, які набрали найбільшу кількість голосів, серед яких журі Конкурсу визначали кращі видання у десяти номінаціях.

Переможцями конкурсу стали:

- Краще історико-краєзнавче видання - «Новомалин у просторі і часі: краєзнавче дослідження волинського села», редактори - Марія Лаврук, Анатолій Мельник.

- Краще довідкове видання ‑ «Острозька академія XVI–XVII ст.», редактори - Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Алла Атаманенко.

- Краща поетична збірка – «Запахла нехворощ і м’ята», автор - Василь Лящук.

- Краще прозове видання – «Басів кут», автор – Лідія Рибенко.

- Краще видання з мемуаристики та документалістики – «Українські остарбайтери: 1941–1947 р. р. (на прикладі Рівненської області)», автор – Віталіна Данильчук.

- Краще видання для юнацтва та молоді – «Бот», автор Максим Кідрук.

- Краще видання для дітей – «Дідусева казка», автор - Олександр Богачук.

- Літературний дебют – «Симфонія хаосу», автор - Анна Шпилевська.

- Краще художнє оформлення – «Історія та легенди давнього Острога», автор - Микола Бендюк, художник - Юрій Нікітін.

     Спеціальна номінація до 200-річчя Т. Шевченка «Видання, присвячене Т. Г. Шевченку» - «Тарас Шевченко», автор - Маріетта Шагінян, підготовка до друку - Михайло Борейко.

     Поза основними номінаціями було також нагороджено авторів книг, які отримали високий читацький рейтинг:

     Лідія Гуріївна Рибенко, голова обласної організації Національної спілки письменників України відзначила книгу Сергія Гулі «Серце чує».

... Читати далі »

     Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної асамблеї Всесвітньої організації інте­лектуальної власності (ВОІВ), ухваленого у вересні 2000 р.

     Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на своєму засіданні у вересні 2000 року прийняла рішення про встановлення цього свята. При цьому вона виходила з того, що 26 квітня знаменує собою народження ВОІВ, організації, покликаної сприяти охороні і розвитку інтелектуальної власності в усьому світі.

     Міжнародний день інтелектуальної власності надає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини і вдосконаленні суспільства.

     Патенти, товарні знаки, авторське право і суміжні права як результати творчості і знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку.

Джерела:

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=87

http://beyond.ua/vsesvitniy-den-intelektualnoji-vlasnosti/
 

      На українських інтернет-теренах з’явився новий портал про книги - «Закладинка» - http://zakladynka.com.ua .

     “У наш час дуже важко знайти добрий книжковий продукт – оригінальну художню літературу, якісний нонфікшн, добрі переклади. Пропонуємо тільки перевірені книги українських та закордонних авторів”, – пишуть засновники «Закладинки».

     Пріоритетами називають захопливий зміст, об’єктивний аналіз, якісні переклади та вишуканий дизайн. Мова йтиме про книги знаних українських авторів та знакові закордонні книжки, перевірені світовою читацькою аудиторією.

     Раз на місяць дві книжки матимуть дуель на «Закладинці». Як правило, це будуть праці одного автора або книги різних авторів, присвячені подібній тематиці.

     Окрім аналітичних матеріалів, на сайті є розділ тематичних фотосесій BookLook та відеоблог, присвячений авторам, перекладачам, дизайнерам та усім, хто пов’язаний з писемністю та видавничою справою.

     У розділі «Цифровий архів» розміщуватимуть відскановані видавничі раритети україніки для вільного доступу.

КОРИСНОГО ТА ЦІКАВОГО ВАМ ПЕРЕГЛЯДУ!
 

      Кундзіч Олексій Леонардович  (22) квітня 1904, Павлівка — 20 червня 1964, Ялта) — український радянський письменник, перекладач і перекладознавець.

Біографія

      Народився 22 квітня 1904 року в селі Павлівці (тепер Калинівського району Вінницької області) в селянській родині. Навчався на Вищих педагогічних курсах у Вінниці, у 1921–1925 роках — в Кам'янець-Подільському інституті народної освіти. В 1926 році закінчив Харківський інститут народної освіти. Належав до літературної організації «Молодняк». Виступав як перекла­дач, публіцист, літературний критик, теоретик художнього пе­рекладу. Учасник  ... Читати далі »

Весна розквітла наче казка,

І сяє сонцем височінь небес.

Вітаємо із світлим святом Пасхи!

 Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
 

      Великдень — великий день Світлого Христового Воскресіння. Чому Пасха по-різному святкується щороку? Чому ми освячуємо паски, запалюємо свічки, цілуємося та розговляємося на Великдень? Ці традиції давно увійшли в наш побут, а от коли і чому саме так повелося?

      У цей день православні християни святкують визволення через Христа Спасителя всього людства від рабства диявола і дарування життя і вічного блаженства. Як хресною Христовою смертю скоєно спокутування, так Його Воскресінням дароване всім віруючим вічне життя.

      Воскресіння Христове — це основа і вінець віри, це перша і найбільша істина, яку почали благовістити апостоли. Це таїнство з таїнств, про які ми знаємо зовсім мало. Священнослужителі допомогли роз'яснити сенс звичних для нас великодніх традицій.

Чому Пасха по-різному святкується щороку?

      День Великодня пов'язаний з астрономічними явищами і вираховується на кожен рік спеціально. Якщо перший повний місяць після дня весняного рівнодення настає не раніше 19 березня, то Великдень святкується в першу неділю після цього повного місяця. Якщо перший повний місяць настає раніше 19 березня, то Великдень справляється в першу неділю після наступного квітневого повного місяця. На першому Вселенському соборі Християнських церков в Нікеї (325 р.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського.

Чому Церква освячує паски?

      Вживання освячених пасок у Світлу Седмицю у православних християн можна уподібнити вживанню старозавітної паски. Це виконання Нового Завіту. Сама форма паски несе велику думку торжества віри: апостоли, які звикли їсти трапезу разом з Господом, і після вознесіння Його на небо відкладали частину хліба для Нього —- і так представляли Його як би присутнім серед них. Той же сенс має і випечена віруючими паска. Освячуючи і куштуючи паски, ми приймаємо Господа в свій будинок і серце.

Чому прийнято дарувати яйця в пасхальний день?

     У давнину дарування яйця як між іудеями, так і іншими народами Азії, було знаком пошани. І тому не дивно, що Марія Магдалина, прийшовши в знаменитий і гордий Рим проповідувати Ім'я Христа, постала перед імператором з яйцем. Подарувати яйце - подарувати надію.

      Яйце ніби служить видимим знаком Воскресіння мертвих, запорука якого — Воскресіння Христа, Переможця смерті. Червоний же колір, який зазвичай використовується при фарбуванні великодніх яєць, вказує на спокутування людського роду проливання крові Боголюдини. Тому, даруючи одне одному в день свята Воскресіння Спасителя червоне яйце, ми висловлюємо свою радісну впевненість у тому, що перейдемо в безсмертя!

Традиції ранкового розговіння

      На пасхальному столі завжди проста, але ситна їжа: курка, печеня, шинка, ковбаси, риба, картопля, вино. На солодке сирна паска, паски, торти, компот. Усе виставлено на красивій скатертині, стіл прикрашають верба і весняні квіти, проросле зерно.

      Уся сім'я в пасхальний день повинна бути разом. Обов'язково в цей де ... Читати далі »

      День пам'яток історії та культури — свято України. Відзначається щорічно 18 квітня. Припадає також на Міжнародний день пам'яток і визначних місць (Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Відзначається щорічно з 1984 р., заснований Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) при ЮНЕСКО).

Історія свята.

      Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом Президента України «Про День пам'яток історії та культури» від 23 серпня 1999 року № 1062/99.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_пам'яток_історії_та_культури

http://prostir.museum/ua/event/410