Запрошуємо до читання журналу «Позакласний час» №4, 2016.

      На сторінках часопису ви знайдете: матеріали для патріотичного виховання школярів, розробки виховних заходів місяця, годин спілкування, батьківських зборів, дидактичні матеріали для здійснення превентивного виховання, вкладку для клубних працівників.

     Для вас у номері: Сценарна мозаїка. Виховні заходи травня. Добірка матеріалів для проведення Великодня, Дня довкілля, Дня матері, Дня пам’яті та примирення, Міжнародного дня сім’ї, Дня Європи в Україні та Свята останнього дзвоника; На допомогу вчителю: Предметна студія вчителя біологи, Інформаційний відділ; Майстерня hand-made: Ідеї для прикрашання великодніх яєць… та багато іншої корисної та цікавої інформації.

Журнал в користування можна взяти в читальному залі нашої бібліотеки.

Корисного читання!

     Друзі, запрошуємо Вас переглянути новий номер журналу «Шкільна бібліотека», №4 - 2016.

     На сторінках журналу Ви знайдете інформацію: Розповідь про Великдень, Цікаві факти про Сонце, До ювілею Сидора Воробкевича, До Міжнародного дня сім’ї, До Ювілею Михайла Булгакова, До дня музеїв, До дня перепоховання Т. Шевченка, До дня боротьби з тютюнопалінням.

Журнал в користування можна взяти в читальному залі нашої бібліотеки.

КОРИСНОГО ВАМ ЧИТАННЯ.

     Запрошуємо до читання тижневого журналу по-українськи «Країна» число 14 —  журнал «загального інтересу».

     У номері: цікаві та корисні теми в рубриках: «Події», «Дати», «Культура», «Спорт», «Інтерв’ю», «Розмова про все», «Досвід», «Спогади» ….

     Журнал в користування можна взяти в читальному залі нашої бібліотеки.

Корисного читання!

     Алчевська Христина Данилівна [04(16).04.1841, м. Борзна, тепер Чернігівська обл. – 02(15).08.1920, м. Харків] – український педагог, письменниця, бібліограф, громадський діяч.

     Самостійно здобула освіту. Організувала в Харкові Товариство грамотності, першу громадську бібліотеку (нині ХДНБ ім. В.Г. Короленка). Бібліографічна. діяльність Алчевської пов'язана з жіночою недільною школою у Харкові, яку вона заснувала. (1862). У школі в різні часи здобули освіту 17 тис. неграмотних людей. До роботи в школі були залучені разом з учителями відомі науковці Харкова, вчені: М. Бекетов, Д. Багалій, В. Данилевський та ін.

     Надзвичайно важливим аспектом її діяльності як педагога було вивчення читацьких інтересів та запитів. Алчевська зробила вагомий внесок у методику та методологію бібліографії. Це був перший в Україні та Росії досвід вивчення читацьких інтересів і складання бібліографії на його основі. Алчевська  очолила авторський колектив з укладання тритомного критико-бібліографічного покажчика літератури «Что читать народу?» (1884–1906), який витримав 17 перевидань. У ньому подано понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авт. – учителів, викладачів і читачів на твори рос., укр. та зарубіжної літератури. Христина Данилівна склала найбільшу частину покажчика – літературну, в якій розглянуто 1680 видань. В усіх трьох томах для зручності вміщено алфавітні покажчики назв книг і прізвищ авторів. Крім того, в першому і другому томах вміщено «Каталоги книг народно-шкільних бібліотек». Х. Алчевська організувала підготовку тритомного посібника «Книга взрослых», що протягом 1899–1917 рр. витримав 40 видань.

     Автор мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), багатьох статей у журналах «Русская мысль», «Вестник Европы», «Русская школа», «Северный вестник», газетах «Южный край», «Школа и жизнь» та ін. Упорядник «Каталога книг», «Програм викладання у недільних школах». Учасник педагогічних виставок у Парижі (1890, 1900), Москві і Нижньому Новгороді (1895, 1896). Удостоєна вищих Міжнародних літературних і педагогічних нагород, золотих медалей Московського і Петербургського. товариств поширення в народі грамотності. Була віце-президентом Міжнародної ліги освіти (1890).

Джерела:

http://ube.nplu.org/article/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%

http://region.library.kharkov.ua/lib_druk.php?id=119

https://uk.wikipedia.org/wiki/Алчевська_Христина_Данилівна

     Бонковський Денис Федорович - український поет, композитор, перекладач.

     Народився 16 квітня 1816 р. в містечку Вороновиця (нині смт Вінницького району).

     За походженням поляк. В літературних джерелах зустрічаються також транскрипції його прізвища Боньковський, Баньковський,Бончковський та ім’я Діонісій.

     Працював тривалий час у державних і судових органах. У 1834—1838 роках служив канцеляристом у Новгород-Волинському земському суді, у 1838 р. – канцеляристом в Радомисльському земському суді. Від 1838 року був секретарем у канцелярії київського цивільного губернатора. У 1850-60-х рр. жив у Бердичеві.

     Поклав на музику вірші Т.Шевченка «Нащо мені чорні брови», І. Завадського «Де шлях чорний», К. Думитрашка «Чорнії брови, карії очі» та ін.

   Поетичні й музичні твори Бонковського друкувалися в 19—20 століттях в низці видань. Серед них – «Пісні та романси українських поетів» (1956), «Українською музою натхненні» (1971), «Пісні літературного походження» (1978).

   Переклав українською з польської мови поему «Пісня про нашу землю» В.Поля (1860), твір «Заверуха. Українська повість» Т.-А.Олізаровського.

     Пісні і романси Д.Бонковського входили і входять до репертуару багатьох відомих музичних колективів і виконавців сучасності, серед яких І.Козловський, Б.Гмиря, Д.Гнатюк, К.Огнєвий, О.Петрусенко, А.Солов’яненко, квартет «Явір», хор ім. Г.Вірьовки, ансамбль Російської (Радянської) Арміі ім.Александрова, В.Гришко, К.Цісик, О.Малінін, В.Степова, М.Басков, Я.Євдокимов, брати Томіленки та ін.

     Автор дослідження «Про музику народних пісень» (1869), в якій охарактеризував особливості українського музичного фольклору.

     Помер біля 1869 р.

Джерела:

http://www.studioradomyshl.ho.ua/rad_muz/bonkovsky/d_bonkovsky.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/Бонковський_Денис_Федорович

     МОХ РУДОЛЬФ (псевд. — Мех, Рудольф, Р. М., 16.04.1816, м. Бережани, тепер Тернопільської обл. — 12.02.1892, с. Острів, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) — письменник, громадський діяч.

     Закінчив Львівську духовну семінарію (1842). Належав до сподвижників і продовжувачів справи «Руської трійці». Автор віршів українською народною мовою панегіричного та описово-моралістичного змісту (збірка «Мотиль», 1841). В газеті «Зоря галицька» виступив із сатиричним віршем «Розпука орендарська над селянами, котрії до розуму приходять» (1848) і фрагментами драми про скасування панщини в Галичині «Терпен — спасен» (1849). Кріпосне лихоліття, безпросвіття галицького села показані в п'єсах «Справа в селі Клекотині» (1849), названій І. Франком «першою пробою української комедії в Галичині», і «Пам'ятка 3 Мая 1848» (1878). Соціально-побутова віршована драма «Опікунство» була поставлена в українському галицькому театрі (1864).

     Р. Мох — активний діяч українського суспільно-політичного і культурного руху 1848 р., учасник так званого «Собору руських учених» (1848). У виступах і статтях у пресі закликав до організації народу, відстоював його національні й соціальні права, розвиток освіти й культури («Слово до народа галицько-руського», 1848). Велику культурно-освітню роботу проводив у селах, засновував хори, був одним із найдіяльніших організаторів руху за тверезий спосіб життя.

Джерела:

http://www.ukrlit.vn.ua/info/dovidnik/228.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Мох_Рудольф