З 05 по 08 квітня в інтернет центрі бібліотеки буде проходити Тиждень Інтернету в бібліотеці «Бібліотек@ в новому форматі» до Міжнародного дня Інтернету.

      В ході Тижня для Вас проводитимуться: цікаві презентації: «Безпечний Інтернет», «Наша бібліотека в Інтернет просторі», інсталяція «Мережа, яка об’єднала світ»,  веб – огляд «Краще за дискотеки – віртуальні бібліотеки», он-лайн вікторини: «Моя Рокитнівщина», «Письменники Рівненщини - дітям», рекламна продукція, корисні знання…

ЧЕКАЄМО НА ВАС!

ЧИТАЛЬНА ЗАЛА, ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТР.

Оксана Лісовець.

     Святослав Богданович Праск народився 5 квітня 1941 р. в с. Кургани Березнівського району на Рівненщині в родині вчителя.

     Закінчив місцеву школу, працював на новобудовах Донбасу, а з 1960 р. навчався на географічному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка.

     Учителював, працював у редакції Костопільської районної газети на Рівненщині, у районному відділі народної освіти, був головним спеціалістом відділу національного відродження в апараті районної державної адміністрації. Організатор і перший голова районного осередку Товариства української мови ім. Тараса Шевченка “Просвіта”. Нині – на творчій роботі.

     Друкувався в районній та обласній пресі, в журналах “Україна”, “Дзвін”, колективних збірниках. Окремими виданнями вийшли поетичні збірки “Незамолений гріх” (1991), “Купава”(1992), “Піднесений птах” (2000), романи “Межа” (2000), “Здобути або не бути” (2003).

Джерела:

http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=332

http://vk.com/id198730587

http://karplibr.at.ua/index/prask_svjatoslav/0-78

     Анато́лій Іва́нович Шия́н (* 5 квітня 1906, Борисовка — 1989, Київ) — український письменник, член Спілки письменників України від 1936 року.

     Народився Анатолій Іванович Шиян 5 квітня 1906р. в українській слободі Борисівці на Білгородщині у родині селянина-маляра.

  Рідна слобода стала прообразом селищ, у яких розгорталися головні події творів письменника, — від ранніх оповідань, першої повісті "Баланда" (1930), де показане велике селище Слобода, і до роману "Гроза" (1936), який розповідає в основному про слободу Борисівку.

     Як пізніше згадуватиме сам письменник, малярство було успадкованим ще від діда-прадіда заняттям їхнього роду, малярували батько та його брати. Це ніби зумовлювало шанобливе ставлення майбутнього митця до краси, вчило по-своєму бачити і розуміти її, відтворювати для інших. Мальовничі краєвиди Борисівки, привілля навколишніх степів, задумливий ліс чарували душу юного Анатолія. Не випадково 1925p. він вступає до Київського лісотехнічного інституту.

   Хоча молодий А. Шиян спершу й віддав перевагу лісництву, але вже в студентські роки літературне покликання настійно захоплює його. Ще під час навчання в лісотехнічному інституті (який він успішно закінчив у 1929 році), юнак дедалі активніше включається в літературне життя: входить до київської групи "Молодняк", запально відстоює молодняківські позиції в гарячих творчих дискусіях того часу, робить перші спроби писати.

     В квітневому номері за 1928р. журнал "Молодий більшовик" друкує перше оповідання А. Шияна — "Лісокради".

     З кінця 20-х років починається інтенсивне входження А. Шияна в літературу. В періодиці одне за одним публікуються його оповідання. Протягом 1930 — 1932 pp. побачило світ шість оригінальних збірок нарисів, оповідань, повістей. Одним з примітних ранніх оповідань є "Імандра" (1930).

     Певним кроком у творчому самоутвердженні А. Шияна була перша повість "Баланда" (1930), яка 1957p. була опублікована в новому, істотно доопрацьованому варіанті.

     Письменник продовжує творчі пошуки і в першому своєму романі "Магістраль" (1934), звертаючись до нової для себе (немало в чому і для всієї літератури) теми виробництва.

     1936р. вийшов роман "Гроза", число видань якого перевершило два з половиною десятки. Готуючи роман до одного з численних перевидань, письменник у 1954 році здійснює нову редакцію його тексту, зробивши суттєві виправлення та уточнення.

     Притаманне письменн ... Читати далі »