Анатоль
Патрикійович Свидницький (Петриченко) (*1834—†1871, Київ) — український
письменник, громадський діяч і фольклорист, народився в с. Маньківцях
Гайсинського повіту, на Поділлі, в родині священика.
Життєпис.
Батько родини Патрикій Якович (1800–1870), розпочавши службу дячком, у 1836
р. одержав сан священника. Отець Патрикій був простою людиною, але любив книжку
і зібрав чималу бібліотеку.
Мати письменника, Мотрона Лаврентіївна Ганчевська, дочка колишнього
уніатського пароха села Попова Гребля, походила з шляхти.
Сім'я Патрикія Свидницького була чимала — чотири сини і дві дочки.
У 1843 р. Анатолій вступає до Крутянської духовної школи (бурси). Закінчив
її у 1851 р., після чого вступає до Подільській духовній семінарії у
Кам'янці-Подільському і, не закінчивши її, вступив (1856) до Київського
університету, на медичний факультет. Згодом перевівся на філологічний
факультет, котрий через матеріальні труднощі не закінчив.
Згодом учитель у Миргороді (1860–1862), акцизний чиновник у Козельці (1862
— 69). Працював у Козелецькому повітовому земстві, котре розміщувалося у
Будинку полкової канцелярії.
