Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [642]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [582]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [118]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [45]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1028
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


П`ятниця, 21.09.2018, 09:33ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Подія дня
1 2 3 ... 64 65 »

День журналіста щорічно відзначається в Україні 6 червня - в день прийняття Спілки журналістів України в 1992 році до Міжнародної федерації журналістів. Відповідний Указ Президента України № 251/94 був підписаний 25 травня 1994 року.

День журналіста - це не тільки професійне свято працівників засобів масової інформації. Це свято загальнонародне, тому що важко уявити сучасне суспільство без інформації, без засобів її передачі, без професійного погляду на події та факти нашого життя.

Шановні журналісти. Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята.

Журналістика є однією з головних підвалин, на яких ми будуємо демократичну державу та утверджуємось як сучасна європейська нація. Журналісти - майстри слова, які не творять матеріальних цінностей, але саме вони великою мірою формують свідомість громадянина, його характер, поведінку, вчинки, активну життєву позицію.

Завдяки Вам, шановні журналісти, мільйони читачів, глядачів і слухачів оперативно отримують об’єктивну, правдиву інформацію. Ваші матеріали поповнюють яскравими, незабутніми сторінками літопис нашої держави. На Вас покладена важлива місія - стояти на сторожі демократії, професійно, самовіддано і чесно служити своїй справі, своєму народу на благо України.

З Днем журналіста, дорогі друзі!

Міцного здоров’я Вам, натхнення, творчих здобутків в ім’я утвердження демократичних принципів у державі.

Джерело:

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=129

Категорія: Подія дня | Переглядів: 81 | Додав: Ксюша | Дата: 06.06.2018 | Коментарі (0)

Щорічно в світі 1 червня відзначається Всесвітній день батьків, на сьогодні жінки і чоловіки в однаково рівній мірі мають потребу в більш широкій державній підтримці.

Всесвітній день батьків проголошений резолюцією 66/292 Генеральної Асамблеї ООН у 2012 році і відзначається щорічно 1 червня, так само, як і Міжнародний день захисту дітей.

Як зрозуміло з самої назви, День присвячений батькам усього світу – жінкам і чоловікам. На сім’ю покладено головну відповідальність за виховання та захист дітей, за те, щоб повний і гармонійний розвиток їх особистості обов’язково відбувалося в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Батьки у всіх частинах світу, незалежно від їх расової, релігійної, культурної та національної приналежності є головними вихователями та вчителями своїх дітей, саме вони готують їх до щасливого, повноцінного і продуктивного життя. Батьки є ядром сім’ї і основою нашого суспільства.

На сьогодні жінки і чоловіки в однаково рівній мірі мають потребу в більш широкій державній підтримці, щоб бути в змозі поєднувати професійні та сімейні обов’язки. Сім’ї, які створюються на принципах визнання рівності між чоловіком і жінкою, сприяють побудові більш стабільного і продуктивного суспільства.

У нинішньому мінливому світі людство стоїть перед багатьма викликами, але незмінно одне: значення ролі матері і батька, їх безпрецедентного вкладу у виховання нового покоління.

Генеральна Асамблея в своїй резолюції пропонує державам-члeнам відзначати Всесвітній день батьків в рамках відносин всебічного партнерства з громадянським суспільством, зокрема, задіявши молодь і дітей.

Джерела:

http://ukraine-live.com/news/20132

http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/vsesvtnj-den-batkv-mzhnarodnij-den-zahistu-dtej

https://ukr.media/culture/307164/

Категорія: Подія дня | Переглядів: 82 | Додав: Ксюша | Дата: 01.06.2018 | Коментарі (0)

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́гидержавне свято та вихідний день в Україні, який офіційно відзначають 9 травня, розпочинаючи зі 2016-го року. Прийшло на заміну радянському святу «День Перемоги», яке відзначали в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

 

Джерела:

 

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_перемоги_над_нацизмом_у_Другій_світовій_війні

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2224325-v-ukraini-vidznacaut-den-peremogi-nad-nacizmom-u-drugij-svitovij.html

 

Категорія: Подія дня | Переглядів: 91 | Додав: Ксюша | Дата: 08.05.2018 | Коментарі (0)

День па́м'яті та прими́ренняпам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

День пам'яті і примирення Генеральна Асамблея ООН у 2004 році запропонувала відзначати один із днів, які традиційно у всьому світі вважаються днями перемоги над нацизмом – 8 або 9 травня.

Україна відзначає День пам'яті та примирення 8 травня, разом з багатьма європейськими країнами.

Дата приурочена до річниці капітуляції нацистської Німеччини 8 травня 1945 року. Саме цей день прийнято вважати Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

В Україні День пам’яті та примирення відзначають із 2015 року.

Символом вшанування пам’яті жертв Другої світової війни є червоний мак. Ця квітка – пам’ятний знак жертв усіх військових і громадянських конфліктів, а також відображення кривавого сліду від пострілу.

В більшості країн Європи, а також у США та Великобританії свято Перемоги у Другій світовій війні відзначають 8 травня під офіційною назвою День перемоги у Європі. Крім того, деякі країни в цей день відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни, проголошений Генасамблеєю ООН.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_пам'яті_та_примирення

https://ukr.media/politics/303710/

https://fakty.ictv.ua/ua/lifestyle/20180505-den-pam-yati-ta-prymyrennya-v-ukrayini/

 

Категорія: Подія дня | Переглядів: 93 | Додав: Ксюша | Дата: 08.05.2018 | Коментарі (0)

Народився Олесь (Олександр) Терентійович Гончар 3 квітня 1918 р. у робітничому селищі Ломівка на лівому березі Дніпра на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) в родині Тетяни та Терентія Біличенків. Олесь Гончар згадував: «Народився, певне, не 3 квітня, а десь біля Трійці, бо Шура - сестра — каже, що бігала мене шукати в картоплі (де мене знайшли) і картопля була вже велика. Отже, метрики, видно, вже пізніше тато зробили по Щуриних (бо вона народилася 4 квітня)». Коли Терентій Сидорович, солдат, повернувся після Першої світової війни, у нього на грудях золотом сяяли два георгіївські хрести. Недовго тривало щастя родини. Через три роки після війни, надірвавшись на будівництві нової хати, померла мати. Незабаром в хаті вже була мачуха. «Вона, мачуха, всі роки порядкувала в хаті, а не георгіївський кавалер», — зізнався на схилі літ письменник. На щастя, малого Сашка забрав дядько Яків. Дитинство майбутнього письменника минало в родині дідуся й бабки (слобода Суха на Полтавщині), в атмосфері доброти, серед пісень, казок, народних переказів та легенд. Працьовита і щира в ставленні до людей, бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Чому ж Гончар? «Материн брат, дядько Яків (Гончар), повів у школу, як настав час, і записав: Гончар. Ось і усе. По-маминому, бабусиному, дідусевому... Так і прижилось», — пояснював Олесь Терентійович.

Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як  громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті.

1936 р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, молодий Гончар гаряче мріяв потрапити в саму гущу тих подій. Цьому бажанню тоді не судилося збутися, але через п'ять літ він таки разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт. Улітку 1942 року на Білгородщині Олесь Гончар, як і тисячі солдатів, опинився у фашистському полоні, звідки був звільнений у 1943 році.

І знову О. Гончар на фронті. Кіровоградщина, Надбужжя, Бессарабія, Румунія, Трансільванія, Чехія, Австрійські Альпи, Дунай, Словаччина. Орден

Червоної Зірки, орден Слави, три медалі «За відвагу». Мінометник («Просився у розвідку, послали в мінометники»). Звання — старший сержант.

Воєнні умови були не дуже сприятливі для творчості. Але й за таких нелегких обставин О. Гончар не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів».

Робота над романом «Прапороносці» тривала три повоєнних роки. У цей час, правда, Олесь Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде». У 1946-му, долаючи навчальні цикли екстерном, із відзнакою захистив дипломну роботу «Новели В. Стефаника» у Дніпропетровському університеті, був запрошений в аспірантуру Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка в Києві, але головним підсумком цих років стає трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і окремим виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Злата Прага», 1948).

З 1946 р. — член Спілки письменників України. Високу оцінку роману «Прапороносці», відзначеному двома Державними преміями СРСР, дали тоді Ю. Яновський, П. Тичина, Остап Вишня.

Післ ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 126 | Додав: Ксюша | Дата: 03.04.2018 | Коментарі (0)

Степа́н Іва́нович Олі́йник (нар.3 квітня 1908, Пасицели — пом. 11 січня 1982, Київ) — український поет-гуморист і сатирик, журналіст.

Народився в селі Пасицелах (тепер Балтського району Одеської області) в багатодітній селянській сім'ї. Згодом родина переїхала в село — Третю Миколаївку (нині Левадівка). Після закінчення чотирирічної школи продовжив навчання в Одесі у школі імені Лесі Українки.

Коли в 1930-му його батько потрапив під «розкуркулювання», юнак уже був студентом Одеського педагогічного інституту. Сина «ворога народу» виключили з вишу, і Степан влаштувався на роботу рульовим на кораблі «Ленін». А коли через рік відновився в педінституті, то заарештували вже його самого. Та хлопця невдовзі випустили. Можливо, врятувало те, що його друг Володимир Іванович звернувся з листом до «всесоюзного старости» Калініна від імені майже двохсот однокурсників. До того ж охоронець забрав у в'язня блокнот із його віршами, і після того став прихильніше ставитися до Степана. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила хвороба лише після війни.

По закінченні у 1934 році педінституту працював викладачем української мови та літератури у Бехтерському сільськогосподарському технікумі (Голопристанський район). Потім працював кореспондентом газети «Чорноморська комуна». Протягом багатьох років — співробітник сатиричного журналу «Перець».

Могила Степана Олійника ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 112 | Додав: Ксюша | Дата: 03.04.2018 | Коментарі (0)

День українського добровольця — свято, що відзначається в Україні 14 березня. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

Заснування.

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

За відповідну постанову № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» на пленарному засіданні українського парламенту проголосував 231 народний депутат.

Постановою рекомендовано Кабінету Міністрів розробити із залученням громадськості, а також активних учасників добровольчих формувань, які брали участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014), та затвердити в місячний термін із дня прийняття постанови комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Дня українського добровольця. Зокрема передбачено проведення щороку заходів із належного вшанування подвигу українських добровольців; проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних заходів, бесід про масові акції громадського протесту в Україні, що відбувалися в листопаді 2013 — лютому 2014 року, та про участь у них добровольчих формувань.

Перше відзначення.

14 березня 2017 року по всій Україні відбулися заходи з відзначення Дня українського добровольця.

Джерело:

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_українського_добровольця

Категорія: Подія дня | Переглядів: 114 | Додав: Ксюша | Дата: 14.03.2018 | Коментарі (0)

Чарівні, милі, найкращі у світі – любі жінки!
 
 Прийміть щирі вітання з нагоди весняного свята –
8-го Березня! 
 
Бажаємо вам міцного здоров’я, безмежного жіночого щастя, здійснення всіх найзаповітніших мрій, вічної молодості, чарівності та ніжності.
 
 Нехай у вашій оселі завжди панують мир, злагода, добробут, віра, надія та любов!
Зі святом! Колектив, Рокитнівської ЦРБ
Категорія: Подія дня | Переглядів: 285 | Додав: WWWWW_W | Дата: 07.03.2018 | Коментарі (0)

Кралюк Петро Михайлович - український філософ, письменник, публіцист, доктор філософських наук, професор, автор понад 150 наукових праць, заслужений діяч науки і техніки України, проректор Національного університету “Острозька академія”.

Дата та місце народження: 23 лютого 1958 року, місто Ківерці Волинської області.

Освіта:вища. 1979 року закінчив історичний факультет Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Навчався в аспірантурі Інституту суспільних наук Академії наук УРСР (м. Львів).
У 1988 році в Інституті філософії української Академії наук УРСР захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філософських наук, а в 1998 році — докторську дисертацію.

Трудова діяльність:

Працював сільським учителем, потім викладачем вищої школи.
З 11 вересня 2000 року по 11 лютого 2002 займав посаду заступника директора з наукової роботи Рівненського інституту слов’янознавства Київського слов’янського університету.
З 2005 року є головою спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій зі спеціальності «релігієзнавство» (історичні науки) у Національному університеті «Острозька академія».
На даний час працює першим проректором Національного університету “Острозька академія”.
Член Національної спілки письменників України. Член Комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року».

Відзнаки, нагороди: лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», 1992; лауреат Всеукраїнського конкурсу «Україна. Духовні острови», 2008; лауреат премії імені Світочів, 2008; Лауреат премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», 2009; переможець у номінації «Гордість Волині» щорічної премії «Людина року Волинського краю», 2012.
Петро Кралюк — автор численних наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства, в тому числі монографічних досліджень та художніх творів.
Так, зокрема, Петро Кралюк вважає, що витоки історії філософії України сягають не часів Київської Русі, а епохи античності.

Праці: є редактором енциклопедії «Острозька академія XVI–XVII ст.» (Острог, 2010).

Як прозаїк, відомий своїми сатиричними творами (збірки оповідань «Попи марксистського приходу», «Апокриф», романи «Фелісія» та «Римейк»), а також історичною белетристикою («Діоптра», «Віднайдення раю», «Полум’яне серце», «Шестиднев…»). Для прозових творів Петра Кралюка характерне поєднання традиційного (ґрунтівського) письма з постмодерністськими шуканнями.

Окремими виданнями вийшли такі книги: «Попи московського приходу» (1993), «Апокриф» (2004), «Мілентій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI - початку XVII століття» (2007), «Діоптра» (2007), «Новий апокриф» (2008), «Римейк» (2008), «Зона» (2009), «Реліквія» (2009), «Естетика Тараса Шевченка» (2009), «Микола Островський: історія успіху героїчного буфетника» (2009), «Петро Ярема - герой чи антигерой» (2009), «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» (2010).

Петро Кралюк – автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства.

Член Національної спілки письменників України, автор 6 книг художньої прози.

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 91 | Додав: Ксюша | Дата: 23.02.2018 | Коментарі (0)

Щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали "Небесною Сотнею", а під час прощання із загиблими лунала пісня "Плине кача...", яка стала українським народним реквіємом.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 особи, після 21 лютого – ще 18.

Джерела:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2179039-v-ukraini-den-geroiv-nebesnoi-sotni.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_Героїв_Небесної_Сотні

Категорія: Подія дня | Переглядів: 112 | Додав: Ксюша | Дата: 20.02.2018 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2018 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов