|
Категорії розділу |
Подія дня
[669]
Висвітлюються цікаві новини
|
Книжкова новинка
[923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
|
Наші інтерв’ю
[22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
|
Колонка оголошень
[138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
|
Book-симпатія
[88]
Читацькі вподобання наших користувачів
|
|
Календар | « Січень 2025 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » Подія дня
« 1 2 ... 49 50 51 52 53 ... 66 67 »
Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі —
дуже важкій, іноді малопомітній, літературній роботі. Серед них, ніби айсберг,
височить постать чудової поетеси Наталі Львівни Забіли, чиє життя покладено на
олтар служіння Дитячій Музі.
Народилася
письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з
великими мистецькими традиціями. Старовинний козацько-старшинський рід Забіл
був багатим на яскраві постаті. Його засновник Петро Забіла (1580-1689) славний
не тільки рідкісним (особливо на ті часи) довгим віком, а й багатьма справами:
як борзнянський полковник у часи Богдана Хмельницького, як генеральний суддя в
адміністрації Івана Брюховецького, нарешті як 105-річний генеральний обозний.
Рідний дід Наталі — Пармен Забіла (1830—1917) — прославився як скульптор,
академік Петербурзької академії мистецтв, автор відомих творів: бюстів Т.
Шевченка, М. Гоголя, пам'ятника О. Герцену в Ніцці. Парменів дядько Віктор
Забіла (1808-1869) був відомим українським поетом-романтиком, другом Тараса
Шевченка, автором популярних пісень «Не щебечи, соловейку», «Гуде вітер вельми
в полі». А Надія Забіла (1868-1913) — це не просто Наталчина тітка та дружина
видатного художника Михайла Врубеля (1856-1910), а й відома російська співачка
з чудовим лірико-колоратурним сопрано. Саме її ми бачимо на знаменитій
врубелівській картині «Царівна-лебідь» (1900 р.).
Батьки Наталі
вчилися в художньому училищі Штігліца. Отже, дівчинка зростала в атмосфері
захоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, певна річ, вплинуло на її
розвиток, художні смаки. Вона багато читала, зокрема, твори Т. Шевченка, і вже
в дитинстві пробувала писати вірші, казки, оповідання. Писала, як пізніше
зазначить Наталя Львівна, «сама для себе, не надаючи серйозного значення цій
справі і аж ніяк не гадаючи робити з цього свою основну професію».
1917 року сім'я
переїжджає в Україну й оселяється в невеличкому селищі Люботин Харківської
області. Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати,
щоб якось вижити. Наталя закінчує прискорений курс гімназії, працює на різних
посадах, кілька років вчителює в селі Старий Люботин під Харковом. Роки
вчителювання багато дали майбутній письменниці — вона дістала чимало
безпосередніх вражень про учнівське життя, навчилася бачити в кожному малюкові
особистість. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичне відділення
Харківського інституту народної освіти. Ще в студентські роки Наталя пише твори
для дітей, прозу та поезію. У 1924 році у кам'янець-подільській газеті
«Червоний кордон» був надрукований перший вірш Наталі, який мав назву «Війна —
війні».
Після закінчення
інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській
книжковій палаті.
У 1926 році
вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 — перша книжка для дітей —
оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».
Видавши 1928 року
віршоване оповідання для малюків «Про маленьку мавпу», Наталя Забіла твердо
стає на шлях творення дитячої літератури. І хоч час від часу у неї виходять
книги й для дорослого читача, однак твори для дітей стають її покликанням, її
щоденною турботою і з часом приносять їй заслужений успіх і любов мільйонів
юних читачів. У 1930 році вона остаточно переходить на творчу роботу, маючи вже
десяток — хай здебільшого й невеличких за обсягом — книжок. Більше половини з
тих поетичних і прозових збірочок адресувалися юному читачеві: «Пригоди з
автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина
книжка» (1934). Пізніше, вже в повоєнний час, вона випустила кілька ліричних
збірок поезії для дорослих.
...
Читати далі »
|
Іван Миколайович Бажанський народився
26 лютого 1863 року. Його рідне село Дорошівці, що на Заставнівщині, ніби
чайка, вдарилося крилом об груди голубого Дністра і застигло у непорочній
мальовничості. Сама природа розписала його, гейби писанку. А хата сільського
кушніра Микола Бажанського була на ній, ніби цяточка, бо той, хто розписував,
не від скупості поставив її таку маленьку, а через нестатки. Такою вона на все
життя і запам'яталася Іванові.
Отут і проминуло
босоноге дитинство майбутнього педагога та письменника. Свої перші естетичні
враження він брав звідси, з навколишньої природи, з народної пісні, яку
вечорами наспівувала мати. Більшість з них були журними, як сама доля,
знівечена на чужих гонах. Єдиному селянському синові жилося нелегко. Постійний
нестаток у хаті примушував і маленького Івана натруджувати руки за десятий
сніп. Але ота щоденна скрута, ота непогамована жага пізнання і пробудила в
хлопцеві ранній потяг до знань. Уже в дитинстві він складав пісні на народні
мотиви.
У сільській
православній народній школі вчився добре, говорив: «Наука в школі йшла мені
легко і скоро, за три роки надігнав я тих, що ходили 6 років». Та про
продовження освіти не могло бути й мови. Злиднів у сім'ї Бажанських вистачало і
на десятьох, а от віддати сина на навчання грошей не було. І все ж з любові до
сина, з надією, що хоч він виб'ється в люди, батьки стягнулись, як то кажуть,
до останньої нитки і віддали таки в 1880 році його вчитися до Чернівців, в
учительську семінарію.
У 1886 році І.
Бажанський, успішно склавши іспити з української, німецької і румунської
викладових мов, дістає диплом педагога. Нарешті - школа. Здавалося, мети
досягнуто, мрія здійснилася. Навіть потішав себе тим, що влада почала трохи
більше дбати про шкільництво, і на Буковині стали відкривати по різних селах
школи. «Але було ще багато сіл, які про школу й не снили,- зазначив І.
Бажанський в автобіографії,— а мене кортіло в однім з цих послідніх сіл
учителювати, тому і подався я на Боянчук, де того року мали створити
однокласову школу». Але в повітовій шкільній раді в Кіцмані сказали, що
«кандидатові з трьома мовами належиться посада в Лужанах, а не в Боянчуку».
І ось 13 вересня
1886 року І. Бажанський перейшов туди і почав працювати вчителем. Наступного
року його переводять у село Вікно Заставнівського повіту, де він був спершу
старшим учителем, а згодом директором школи. Виховуючи дітей, працював з їхніми
батьками, безкоштовно навчаючи грамоти. Широку освітянську роботу талановитий
педагог поєднував з плідною громадською і літературною працею. У буковинській
періодиці з'являються його вірші, оповідання, публіцистичні статті, в яких
порушувалися гострі соціальні та морально-етичні проблеми того часу.
Найпомітнішими з-поміж них є віршоване оповідання «Пропасть» (у 1900 році
видане окремою книжкою), поезії «Похід», «В окопах», «Кривава весна», «Війна»,
«Надія», «Милі діти», поеми «Розлука» (1897) та «За морем» (1909), оповідання
«Мертвецька Єлена», «Три дукати», «Жебрачка», «Рідна дитина», «Як Іван Дикий
шукав правди», «Як старий Микола відвертав тучу», п'єси «Переконалися».
«Горівка», статті «Русини а москалі», «Виховання дитини через дім і школу» та
ін. Друкувався в часописах «Буковина», «Каменярі», «Українська ластівка» та ін.
27 липня 1911
року І. Бажанського переводять на посаду надучителя (директора) дівочої школи у
Вашківцях. Пізніше він став інспектором українських народних шкіл Вижницького
повіту. Працював тут до осені 1926 року, до виходу на пенсію. 20 травня 1933
року перестало битися серце педагога, який плідно працював і як письменник, і
як автор низки педагогічних статей. Щедрим, чесним, відданим людям і своїй
справі залишився він у пам'яті тих, з ким спілкувався, кому передав тепло і
ніжність своєї душі, свого серця.
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 763 |
Додав: Ксюша |
Дата: 25.02.2013
|
|
Протягом 20,21,22, та 25 лютого 2013 року з користувачами Інтернет-центру проводилась інформаційна година «Онландія – безпечна web країна».
З учнями 5-8 класів місцевих шкіл говорили про безпечний Інтернет, присутні
переглянули відео-презентацію «Правила Інтернет безпеки», завітали на сайт «Онляндія – безпека дітей в
Інтернеті» звідки почерпнули багато корисної та цікавої інформації. В кінці
заходу слухачам були роздані пам’ятки
«Безпека дітей в Інтернеті».
Оксана
Лісовець.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 1182 |
Додав: Ксюша |
Дата: 25.02.2013
|
|
В неділю, 24 лютого 2013 року, в рамка літературної вітальні «У світі прекрасного»
в читальному залі Рокитнівської районної бібліотеки відбулося засідання
громадської організації літературного об’єднання «Рокита». Трошки з запізненням, але жіноча половина привітала своїх чоловіків,
членів «Рокити», з Днем захисника Вітчизни. Привітала з святом голова
об’єднання Віра Терещук та вручила квіти. До привітання приєднались Вікторія Іваненко, Ольга Дорошенко, Олена Горпиніч,
Людмила Троцюк. Поповнилось
об’єднання новим літератором, членом,
капітаном міліції Людмилою Володимирівною Троцюк. Присутні читали свої
нові твори, ділилися враженнями про почуте. Цікаво і дуже швидко спливли дві
години спілкування.
Валентина
Лінкевич.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 731 |
Додав: Ксюша |
Дата: 25.02.2013
|
|
24.02.2013 року в
читальному залі Рокитнівської міської бібліотеки пройшла літературна
вікторина «Плекатимеш мову цвістимуть слова» (до Міжнародного дня рідної мови).
З вступним словом до присутніх звернулась
зав. бібліотекою Галина Ковальчук, яка коротко ознайомила учасників заходу з
історією свята. Після чого і розпочалась цікава, пізнавальна літературна вікторина,
найактивнішим учасникам по підсумках вікторини бібліотекарі вручили символічні
подарунки.
До літературної вікторини бібліотечними
працівниками була підготовлена книжково-ілюстративна
виставка «Мова – душа народу», біля якої учасники заходу
продекламували свої найулюбленіші вірші про мову.
Захід відвідали 15 користувачів.
Галина Ковальчук.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 1156 |
Додав: Ксюша |
Дата: 25.02.2013
|
|
20 лютого 2013 року на базі центральної районної бібліотеки проведено методичний день.
Розпочався методичний
день виступом директора Рокитнівської ЦСПШБ Скаковець Т.Є., яка підвела підсумки
роботи за 2012 рік та визначила пріоритетні напрямки на 2013 рік. Методичним відділом (Гуз
М.І., Дудик Л.І.) було надано методичні рекомендації по організації конкурсу «Бібліофест»,
підведено підсумки конкурсу «Краща книга Рівненщини» та зроблено аналіз роботи
бібліотек району на допомогу навчально – виховному процесу.
Про особливості
проведення Всеукраїнського конкурсу
«Найкращий читач України 2013»
розповіла заступник директора по роботі з дітьми
Мельник В.М.
Людмила Дудик.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 711 |
Додав: Ксюша |
Дата: 21.02.2013
|
|
В Рокитнівській ЦРБ на
абонементі діє Пункт доступу громадян до офіційної інформації, якому 21 лютого 2013 року
виповнюється один рік.
Створено електронну
пошту ПДГ, на яку систематично надходять найновіші повнотекстові документи,
закони та матеріали, зміст яких відповідає завданням Програми Сприяння
Парламенту ІІ.
Ми запровадили нову
послугу е-mail розсилка інформації. Одержані матеріали пересилаємо в місцеві органи влади,
організаціям та зацікавленим користувачам. Таким чином є можливість долучитись
та впливати на законодавчий процес. Оформлений інформаційний стенд «На допомогу
громаді», на якому представлені
папки-накопичувачі центру регіональної інформації. Інформаційний куточок
містить розділ «Захисти свої права», де
користувачі можуть ознайомитись з
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 893 |
Додав: Ксюша |
Дата: 21.02.2013
|
|
Це - матері мова. Я звуки
твої
Люблю, наче очі дитини...
О мово вкраїнська!... Хто
любить її,
Той любить мою Україну.
Володимир Сосюра
Мова - духовний скарб нації. Це не
просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку
виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в
своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.
Міжнародний день рідної мови — день
"підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності"
проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26
жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи
з 2000 року.
В Україні це свято існує з 2002 року,
коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння
вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України
Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення
Міжнародного дня рідної мови.
З нагоди святкування Міжнародного дня
рідної мови у читальному залі центральної районної бібліотеки оформлена
книжково-ілюстративна виставка «ВІД СОПІЛКИ – ДО СЛОВА, ВІД СЛОВА – ДО МОВИ.»
Запрошуємо Вас
відвідати нашу ВИСТАВКУ.
«Мова народу – найбільший національний скарб"
&
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 633 |
Додав: Ксюша |
Дата: 20.02.2013
|
|
Марія
Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року
в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де
маленька непосидюча дівчинка насолоджувалась чарами степу, залюбки бігала понад
озером до школи, захоплювалась милозвучністю народних пісень, поезією
українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім'я переїхала в
Київ, а потім — у Білу Церкву. Не раз доводилось терпіти злигодні, виконувати
роботу не по літах: підводити призьбу, мазати хату, порядкувати в ній, хоч малій
господарочці і рогача втримати в руках було важко.
Справжня
література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала
шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору професії,
спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до поезії. М.
Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени 1924 року
в місцевій газеті з'явився її перший вірш «Повстанець».
Працювала в
газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції
імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945-1950 роках була заступником редактора
журналу «Барвінок».
Перші книжки для
дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок
Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до
батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і
весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак
Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали»,
«Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.
За «Вибрані
твори: В 2-х томах» (1978) Марія Пригара була удостоєна премії імені Лесі
Українки (1979).
Іншу грань
ліричної героїні поетеси розкривають її збірки «дорослої» лірики: «Дорогою
війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «Надвечір'я» (1977).
Плідно працювала
Марія Пригара у царині художнього перекладу, переважно з польської, якою
письменниця володіла досконало. її перу належать українські переклади роману
«Фараон» Б. Пруста, поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?», романів та
повістей Ванди Василевської «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов».
«Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів В. Реймонта «Селяни», Елізи
Ожешко «Хам», Єжи Путрамен та «Роздоріжжя».
Пішла з життя
Марія Аркадіївна Пригара 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на
вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено
меморіальну дошку.
ДЖЕРЕЛА:
http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 697 |
Додав: Ксюша |
Дата: 19.02.2013
|
|
«Бути добрим зовсім не важко: важко бути справедливим»
— В. Гюго.
Справедливість — це основа демократичного суспільства, яке забезпечує всім своїм членам рівні права і можливості. Соціальна справедливість декларує повагу до кожної людини, нації і держави.
Всесвітній день соціальної справедливості (англ. World Day of Social Justice, ісп. Día Mundial de la Justicia Social, фр. Journée mondiale de la justice sociale) — міжнародний день, що відзначається ООН щороку 20 лютого, починаючи з 2009 року.
У цей день ООН «пропонує всім державам-членам присвятити цей спеціальний день проведенню на національному рівні конкретних заходів відповідно до мети та завдань Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку та XXIV спеціальної сесії Генеральної Асамблеї».
Свято було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН резолюцією № A/RES/62/10 від 18 грудня 2007 року.
4 листопада 2011 року Президент України В.Янукович прийняв Указ № 1021/2011 «Про День соціальної справедливості» яким постановив «Установити в Україні День соціальної справедливості, який проводити щороку 20 лютого - у Всесвітній день соціальної справедливості».
ДЖЕРЕЛА:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_соціальної_справедливості
http://beyond.ua/vsesvitniy-den-socialnoji-spravedlivosti/
http://www.president.gov.ua/documents/14119.html
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 870 |
Додав: Ксюша |
Дата: 19.02.2013
|
|
|
|
| |