«Любов до рідної землі не дається з материнським молоком, вона виховується»: інтерв’ю з рокитнівським краєзнавцем та журналістом Юрієм Хмельовським

Юрій Хмельовський – краєзнавець, журналіст, вчитель географії, керівник гуртків, організатор туристсько-краєзнавчих екскурсій, експедицій, змагань та велоквестів. Автор краєзнавчих нарисів про заповідні куточки та минувщину Рокитнівщини. Нещодавно вийшла книжка Юрія Хмельовського «На межиріччі Льви та Ствиги». Ми зустрілися з автором, щоб почути як створювалася книга. А також дізнатися звідки він родом, коли почав цікавитися та вивчати історію Рокитнівщини, які найближчі літературні, туристичні та життєві плани.

– Пане Юрію, розкажіть коротко про себе, звідки родом, хто Ви за професією, коли почали займатися науковою та краєзнавчою діяльністю?

 – Я не корінний рокитнівчанин, оскільки народився на Млинівщині, де зустрілися мої батьки після навчання у Рівному. Мама родом з Дніпропетровщини, на Полісся потрапила вимушено, під час голоду 1946 року. Батько народився під Славутою в українізованій польській родині простих селян. Дід Людвиг був мобілізований в 1944 році й відразу загинув у прибалтійських болотах. До Рокитного я потрапив у 4-річному віці, тобто все своє свідоме життя прожив на Рокитнівщині. Навчався у першій школі смт. Рокитне, згодом закінчив природничо-географічний факультет Луцького педінституту. Трудову діяльність розпочав на посаді вчителя географії у Борівській школі, а згодом був переведений до колективу Рокитнівської школи №2, де й працюю донині. Викладаю географію, образотворче мистецтво та є керівником туристсько-краєзнавчого гуртка.

До краєзнавства я прийшов наступним чином. Спочатку захопився туризмом, до речі, ще зі студентської лави. Вже в перший рік своєї роботи у Боровому почав водити дітей у походи. На початку дев’яностих років опрацював всю, існуючу на той час, краєзнавчу літературу рівненських письменників та журналістів, особливо Григорія Дем’янчука, Євгена Шморгуна, Георгія Сербіна, Петра Ричкова тощо. Мене дуже зачепило, що Рокитнівський район увагою краєзнавців був обділений

Поступово почав поєднувати спортивний туризм із краєзнавством, разом із директором В.П. Близнюком започаткували у школі унікальну на теренах Рівненщини 2-денну спортивно-туристичну гру «Беркут» з елементами краєзнавства, яку проводили 15 років поспіль на Чорному озері. Згодом участь гуртківців у різних туристсько-краєзнавчих експедиціях, зльотах, конкурсах Малої академії наук, в яких наші діти незмінно ставали переможцями не тільки на обласному, а й на всеукраїнському рівні. Розробив багато місцевих туристських маршрутів, в 2017 році разом із вчителем географії Купельської школи Миколою Павлушенком створили туристську карту Рокитнівщини. З 1996 року почав регулярно друкуватися у районній газеті, через деякий час став редактором краєзнавчої сторінки «Журавлинний край», яка в 2014 році змінила свою назву на «Вічний поклик». Останніми роками, співпрацюю з викладачами Східноєвропейського університету ім. Л. Українки м. Луцька, публікуємось в українських та іноземних наукових виданнях. Всі напрацювання пов’язані з Рокитнівщиною. Ось саме так, якщо коротко, я прийшов до краєзнавства.

– На сьогодні Ви автор, чудового краєзнавчого видання. Що, підштовхнуло, надихнуло Вас на видання книжки? Адже всі ми розуміємо, що це дуже клопітка праця, яка вимагає багато часу та фінансової підтримки.

–  Звичайно, що бажання поділитися своїми напрацюваннями з земляками. Скажу відверто, що я планував це зробити, але трішки пізніше. Але, навесні минулого року, зустрів колишнього учня, людину для якого вислів рідна земля не є порожнім місцем, підприємця Олександра Дежнюка, який прямо заявив: «Юрій Леонідович, вже пора видати книгу, не відкладайте, я допоможу!». Я згодився. Після цієї розмови все закрутилося. Практично вся відпустка пішла на підготовку матеріалів, але я про це не жалкую, адже книга вийшла не поганою, такою як і планував. Тільки прикро, що ... Читати далі »

Друзі. Підшукали для вас декілька порад, як виробити в себе звичку до читання:

1. Виділяйте час для читання. Почніть читати хоча б мінімум по 20 хвилин в день. Вибирайте той час доби, коли вам буде найзручніше зайнятися читанням – зранку під час сніданку, чи в обідню перерву, можливо під час поїздок в громадському транспорті, або ж перед сном. Головне вибирайте ті моменти, коли імовірність того, що вас щось відволіче, буде малою.
2. Вибирайте літературу до свого смаку. Щоб виробити любов до читання, краще почати читати книги того жанру, який вам до вподоби. Якщо любите любовні романи або пригодницькі детективи, починайте з них. Поступово, коли читання стане для вас приємним заняттям, ви зможете додавати до свого арсеналу літературу інших жанрів.
3. Розвивайте свої літературні смаки. Так ви познайомитеся з новими ідеями, інформацією та літературними стилями, і можливо відкриєте для себе нові інтереси. Якщо ви читаєте виключно художню літературу, не бійтесь спробувати щось нове із стилю найково-популярної літератури. І навпаки.
4. Ставте книгу на видне місце, або ж носіть її з собою. Так у вас виникатиме бажання прочитати хоча б декілька сторінок на день. Особливо якщо у вас є вільні 5-10 хв, наприклад коли ви очікуєте в приймальні у лікаря або в салоні краси. А читаючи по 50 сторінок на день, ви зможете за тиждень прочитати 1 книгу середнього розміру, а за місяць – цілих чотири.
5. Якщо ви любите читати в дорозі, або ж тягати з собою паперову книгу вам не зручно, – читайте електронні книги. З розвитком цифрових технологій і появою електронних книг процес читання став набагато мобільнішим. Тепер ви з легкістю можете загрузити додаток для читання книг, підібрати цікаву вам книгу, і насолоджуватися читанням. Таким чином, ціла електронна бібліотека у вас під рукою, адже більшість видавництв пропонує електронні варіанти своїх книг. Головне, не забувайте робити регулярні перерви, щоб ваші оченята трохи відпочили від екрану.
6. Створіть власний ритуал читання. Придумайте для себе ритуал, який приносить гарний настрій і допомагає зміцнювати звичку до читання. Знайдіть спокійне місце, де вас не будуть відволікати. Це може бути як лавка в парку, так і зручне крісло в кімнаті. Можете приготувати собі щось попити – зелений чай, лате або навіть келих вина. Їсти за читанням не особливо зручно, хіба що ви їстимете щось легеньке – фрукти або горішки.
7. Поставте перед собою мету. Наприклад, прочитати двадцять чотири книги за рік, тобто по дві на місяць. Головне, щоб ваша мета була реалістичною, і викликала у вас бажання рухатись далі. Краще прочитати менше, але з насолодою, ніж гнатись за кількістю.
8. Ведіть записи. Створіть щоденник, в який будете занотовувати ваші думки, які виникли після прочи ... Читати далі »