Тарас Григорович Шевченко
(09.03.1814 — 10.03.1861)
Класик української літератури,
національна гордість українського народу.
Народився в сім'ї селянина-кріпака в
с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У
14 років узятий "козачком" до двору поміщика П. Енгельгардта, з
яким переїхав до Вільна, а потім до Петербурга. В 1832 р. відданий у науку до
художника В. Ширяєва.
У 1838 клопотами К. Брюллова,
В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського,
Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з
кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844
р.. У 1843 і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській
Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на
посаді вчителя малювання в Київському університеті.
24 березня 1847 р. за участь у
Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і
засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською
резолюцією про заборону писати й малювати. На засланні Тараса Шевченка як
художника включили до складу експедиції, завданням якої було дослідження
Аральського моря.
У 1857 р. завдяки клопотанням друзів
Тараса Шевченка звільнили з заслання. У 1858 р. він прибув до Москви, потім до
Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції.
Постійно проживати на батьківщині йому заборонили і зобов'язали виїхати до
столиці. Тяжке десятирічне заслання, хвороби спричинилися до передчасної смерті
поета. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні
1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Тарас Шевченко почав писати вірші у
другій половині 30-х років. У 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його
поезій "Кобзар", у 1845 р. — героїчно-романтична поема
"Гайдамаки". В 1843—1845 роках написав цикл поезій "Три літа"
(центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ",
послання "І мертвим і живим...", поезії "Чигирине,
Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та
ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення
українського народу. В ув'язненні писав вірші, які згодом об'єднав у цикл
"В казематі". У 1854—1858 роках написав російською мовою повісті
"Музикант", "Художник", "Нещасний",
"Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Тараса
Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі"
(1856—1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1859 р.
написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька його творів
цього періоду опубліковано в журналі "
Тарас Шевченко був одним з найвидатніших
майстр
...
Читати далі »
