З 3 січня по 5 березня 2014 року триватиме реєстрація вступників для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО). Яндекс запустив сервіс для школярів України (http://zno.yandex.ua) за допомогою якого старшокласники можуть перевірити свої знання та потренуватися перед зовнішнім незалежним оцінюванням (ЗНО). Онлайн-тести на Яндексі можна проходити в будь-який зручний час в бібліотеці. Завдання взято з офіційних варіантів ЗНО, підготованих Українським центром оцінювання якості освіти у 2010-2013 роках. На сервісі представлено всі предмети, з яких проводиться тестування.

Васи́ль Дми́трович Гануща́к (*25 січня 1949, Микитинці - † 10 червня 2013[1]) — український поет, перекладач, літературознавець, публіцист. Лауреат премії імені Василя Стефаника.

Народився 25 січня 1949 р. в с. Микитинці Косівського району Івано-Франківської області.

Закінчив Рогатинський ветзоотехнікум, навчався у Львівському державному університеті, закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького.

Автор збірки поезій «Відрух», публікацій критичних статей та переклдів з білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов.

·         «Відрух» — Івано-Франківськ, 1991 (збірка поезій)

... Читати далі »

Рядченко Іван Іванович — український письменник. Писав російською мовою.

Народився 25 січня 1924 року в Одесі в родині моряка. Помер 1997 року там же. Учасник Німецько-радянської війни. Навчався у Львівському державному університеті (1945–1949). Плавав на кораблях Одеського пароходства, працював на Одеській кіностудії. Був членом Спілки письменників Україниі деякий час очолював Одеську письменницьку організацію.

Друкувався з 1952 року. Опублікував збірки віршів «Прапор над ратушею» (1949), «Наперекір війні» (1952), «Назустріч штормам» (1956), «Перше кохання» (1957), «Доки на світі є війна» (1958), «Нащадки перемоги» (1958), «Тривоги серця мого» (1962), «Вулиці впадають в океан» (1963), «Лірика мандрів» (1964), «Кроки» (1966), «Солодка сіль» (1967), «Після урагану» (1969), «Відголоси океану» (1969); віршованих драм «Обіцяна зірка» (1961) та «Місто гарних» (1962). Його лірика мала переважно громадянський характер, відзначалася публіцистичністю. Автор сценаріїв фільмів «Координати невідомі» (1957) та «Якщо є вітрила…» (1969), текстів пісень до стрічок: «Матрос зійшов на берег» (1957), «Зміна починається о шостій» (1958), «Дивак-людина» (1962), «Про Вітю, про Машу та морську піхоту» (1973). Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеню, Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями.

Петро́ Дми́трович Рє́зніков (* 25 січня 1904, Кірове — † 20 вересня 1968) — журналіст і письменник родом з Донеччини. Був членом Спілки письменників СРСР та Спілки письменників України.

Народився 25 (12) січня 1904 р. в с. Понівці (тепер село Кірово), Донецької області, в сім’ї селянина бідняка.

Закінчивши середню школу у 1917 році, пішов на заробітки. Більше року працював коногоном на вугільній шахті в м. Лисичанську. У 1918 р. повернувся в рідне село, де працював до 1925 року.

У 1930 році вступив до Харківського комуністичного університету ім. Артема на

факультет журналістики, а через два роки до інституту мови та літератури. Був членом Всеукраїнської спілки пролетарських письменників і "Молодняка”. Працював редактором "Наддніпрянської правди” у Херсоні.

Декілька разів обирався до Херсонської обласної і міської Рад, був членом обласного і міського комітетів Компартії України.

З 1950 року член Спілки письменників України. З 1959 р. був відповідальним секретарем Херсонської обласної організації Спілки письменників України.

... Читати далі »