Рядченко Іван Іванович — український письменник. Писав
російською мовою.
Народився
25 січня 1924 року в Одесі в родині моряка. Помер 1997 року там же. Учасник
Німецько-радянської війни. Навчався у Львівському державному університеті
(1945–1949). Плавав на кораблях Одеського пароходства, працював на Одеській
кіностудії. Був членом Спілки письменників Україниі деякий час очолював Одеську
письменницьку організацію.
Друкувався
з 1952 року. Опублікував збірки віршів «Прапор над ратушею» (1949), «Наперекір
війні» (1952), «Назустріч штормам» (1956), «Перше кохання» (1957), «Доки на світі
є війна» (1958), «Нащадки перемоги» (1958), «Тривоги серця мого» (1962),
«Вулиці впадають в океан» (1963), «Лірика мандрів» (1964), «Кроки» (1966),
«Солодка сіль» (1967), «Після урагану» (1969), «Відголоси океану» (1969);
віршованих драм «Обіцяна зірка» (1961) та «Місто гарних» (1962). Його лірика
мала переважно громадянський характер, відзначалася публіцистичністю. Автор
сценаріїв фільмів «Координати невідомі» (1957) та «Якщо є вітрила…» (1969),
текстів пісень до стрічок: «Матрос зійшов на берег» (1957), «Зміна починається
о шостій» (1958), «Дивак-людина» (1962), «Про Вітю, про Машу та морську піхоту»
(1973). Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеню, Червоної Зірки,
«Знак Пошани», медалями.
Джерела:
|
