|
Категорії розділу |
Подія дня
[669]
Висвітлюються цікаві новини
|
Книжкова новинка
[923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
|
Наші інтерв’ю
[22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
|
Колонка оголошень
[138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
|
Book-симпатія
[88]
Читацькі вподобання наших користувачів
|
|
Календар | « Січень 2025 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » Подія дня
« 1 2 ... 28 29 30 31 32 ... 66 67 »
Ротàч Петро
Петрович (24 січня 1925 хутір Калениківщина Талалаївської волості Роменського
повіту на Полтавщині, нині у складі с. Слобідка Талалаївського району
Чернігівської області України— 13 червня 2007 Полтава) — український поет і
літературознавець. Член Національної спілки письменників України з 1992 року.
Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного (2000).
Нагороджений Грамотою Полтавського фонду імені С. Петлюри «За жертовну
діяльність на ниві української культури» (1995). Почесний член Всеукраїнської
спілки краєзнавців (з 1993). Почесний член Всеукраїнського товариства
«Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998).
Народився 24 січня 1925 року на х. Калениківщина Талалаївської вол.
Роменського пов. на Полтавщині, тепер – у складі с. Слобідка Талалаївського
району Чернігівської області, в селянській родині. В 1942–1945 рр. перебував у
Німеччині як "остарбайтер”. У 1943–1944 рр., завдяки знайомству з групою
української творчої інтелігенції духовно прилучився до українського
патріотичного руху. У травні 1945 з англійської зони потрапив до радянської армії,
був приписаний до запасного полку і два роки служив на території Румунії. Після
повернення на батьківщину протягом сорока років перебував під постійним
наглядом спершу МДБ, а потім КДБ. Це утруднювало можливість отримання освіти,
вибір місця роботи, літературну творчість, наукову діяльність і не давало змоги
відкрито публікуватися у вітчизняній періодиці (останнє стало можливим лише в
1987 році).
1951 року закінчив учительський, а в 1954-ому – педагогічний інститут у Полтаві. Працював
учителем російської і української мови та літератури, шкільним бібліотекарем,
методистом культосвітньої роботи при Полтавському обласному управлінні
культури, учителем-консультантом обласної заочної школи, в 1969–1985 роках –
старшим викладачем підготовчого відділення
Полтавського інженерно-будівельного інституту. Після виходу на пенсію
(1985) цілковито віддався літературній та науковій праці. Мешкає в Полтаві.
Друкуватися почав 1940 року в талалаївській районній газеті. З ліричними
віршами та оповіданнями про голод в Україні 1933 року і розкуркулення виступав
у 1943–1945 роках у журналах "Пробоєм” (Прага), "Дозвілля” (Німеччина) та
газеті "Земля” (Плауен, Саксонія). В 50–70-х роках, долаючи заборони, виступав
під псевдонімами в різних українських вида
...
Читати далі »
|
Олена Антонівна
Косач (у заміжжі — Тесленко-Приходько; псевдоніми: Зовиця, Е. Ластівка, Олена
Ластівка; 9 (21) січня 1845, Мглин — 9 лютого 1927, Київ) — українська
письменниця, громадська діячка. Сестра Петра Косача, тітка Лесі Українки.
Біографія.
Народилася 21 січня 1845 року в місті Мглині Чернігівської губернії (нині
місто Брянської області Росії). З 1877 року завідувала притулком для дітей
робітників у Києві. Брала активну участь у народницькому русі. 1879 року була
заарештована у Санкт-Петербурзі у зв'язку із замахом на шефа жандармів О.
Дрентельна і заслана до міста Пудожа Олонецької губернії (нині місто в Карелії,
РФ), а 1881 року — ще на п'ять років до міста Ялуторовська Тобольської губернії
(нині місто Тюменської області, РФ). Пізніше мешкала в Ризі та Києві (вулиця
Лабораторна, 11).
Померла 9 лютого 1927 року у Києві. Була похована на Байковому цвинтарі
(поховання нині втрачене).
Творчість.
Автор низки гумористичних та
історичних віршів і стилізованої під Тараса Шевченка поеми-билиці «Ганна» (видана
у 1881 році) — про недолю вбогої вдови, в якої загинув син-підпасич. Леся
Українка присвятила Олені Антонівні вірші «Надія» і «Забуті слова».
|
Нехай це прекрасне, величне свято принесе мир, спокій і злагоду, впевненість у
майбутньому. Зичимо Вам міцного здоров'я, успіхів, родинного щастя, достатку і
благополуччя! Бажаємо гарного настрою і любові, нехай у Вашому житті панують
гармонія та вдача!
Хай радість і
добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам
шлях зірка золота,
У небі зорепад
справджує бажання!
Щастя Вам,
Веселих Свят, миру і кохання!
Миру і злагоди в родинах.
Великих змін на краще в рідній
Україні!
Щиро, колектив бібліотеки.
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 641 |
Додав: Ксюша |
Дата: 06.01.2015
|
|
Шановні
випускники запрошуємо Вас скористатись послугою «РЕЄСТРАЦІЯ ДЛЯ
УЧАСТІ В ЗНО 2015» у Інтернет-центрі нашої бібліотеки! Послуга БЕЗКОШТОВНА. При необхідності надається допомога бібліотекаря.
Термін реєстрації: 05 січня по 20 лютого 2015 року.
ЧЕКАЄМО НА ТЕБЕ
вул. Піонерська, 2а
тел. для довідок
(03635) 2-19-54
E-mail: rvbiblio@mail.ru
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 681 |
Додав: Ксюша |
Дата: 06.01.2015
|
|
Дорогі друзі!
Прийміть найкращі привітання з Новим 2015 роком,
роком Кози і Вівці!
Щастя безмежного в році новому,
миру і радості вашому дому!
Хай вам майбутнє дарує надію
і хай збуваються всі ваші мрії!
Колектив бібліотеки.
|
Ялинка – це незамінний
атрибут новорічних свят. Саме з приємним ароматом мандаринок та ялинових
гілочок асоціюються Новий Рік та Різдво. Ялинки бувають різні: штучні,
натуральні, високі, маленькі… а читачі ПШБ с. Блажове створили свою оригінальну
«книжкову» ялинку в бібліотеці.
Над створенням новорічної красуні трудилися всі бажаючі. І за декілька
хвилин з великої гори книжок виросло отаке диво.
Для книжкової ялинки було використано понад 150 книг та декілька кілограмів
щирих дитячих посмішок.
Тепер в нашій бібліотеці стоїть таке чудове новорічне дерево, яке викликає
приємне здивування та дарує гарний настрій всім читачам та гостям.
Всім веселих новорічних свят та миру в країні!!!!
Бібліотекар ПШБ с.Блажове,
Юля Коханевич
|
25 грудня
об 11.00 годині в приміщенні читального залу Рокитнівської центральної районної
бібліотеки відбудеться обласна інтерактивна конференція «Правовий та соціальний захист
інвалідів» за участі профільних фахівців.
Запитання до спеціалістів можна розмістити
на форумі http://1forum.rv.ua/ за темами:
ü
Новації в
податковому законодавсті;
ü
Пенсійне
забезпечення інвалідів;
ü
Робота, структурні
підрозділи обласного Центру
медико-соціальної
експертизи;
ü
Субсидії, соціальні
виплати, пільги інвалідам. Проти
насильства в сім’ї ;
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 518 |
Додав: Ксюша |
Дата: 17.12.2014
|
|
Запрошуємо вимушено переміщених осіб
з АР Крим, Донецької та Луганської областей скористатись послугами Рокитнівської
центральної районної бібліотеки.
Для Вас: - Книги
та періодичні видання;
|
Колцуняк Марія
Миколаївна (*6 грудня 1884, c. Яворів, Івано-Франківська область — †23 вересня
1922, Коломия) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка.
Життя і творчість.
Народилась 6 грудня 1884 року в селі Яворів, Івано-Франківська область
(нині Косівський район Івано-Франківська область). Закінчила 1905 р. Львівську
учительську семінарію. Вчителювала в селах Покуття та в Коломиї. Перші твори
надруковані в журналі «Літературно-науковий вісник» (повість «Проти хвиль»,
1920 р.). Виступала з публіцистичними статтями, рефератами про роль жінок у
громадському та культурному житті; писала також на педагогічні теми. Склала
українську читанку для народної школи (1920 р.); перекладала з російської мови.
Померла 23 вересня 1922 року в Коломиї, там же похована.
Творчий доробок.
- Проти хвиль» — збірка оповідань (1920)
- «Українська читанка для народної школи» (1920)
- «На стрічу сонцю золотому» — повість
|
Раї́са Петрі́вна Іва́нченко (*30 листопада
1934, Гуляйполе, нині Запорізької області) — українська історик, письменниця
(прозаїк, поет), публіцист.
Кандидат історичних наук (1967). Професор
(1997). Відмінник освіти України (1997). Заслужений діяч мистецтв України
(1999). Член Національної спілки письменників України (від 1977 року).
Біографія.
1957 року закінчила історичний факультет Київського університету. Була на
журналістській роботі: у червні — жовтні 1957 року — завідувач відділу
інформації редакції газети «Молодь України», у 1957–1965 роках працювала в
редакції іномовлення Українського радіо.
1966 року стала членом КПРС.
1967 року закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року
захистила кандидатську дисертацію «Місце Михайла Драгоманова у
суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття».
За публікації, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема повість
«Передчуття весни» (1970), монографію «Михайло Драгоманов у
суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 століття)»
(1971), роман «Клятва» (1971), зазнала критики партійного та радянського
керівництва.
Від 1967 року викладала в Київському університеті: у 1967–1987 роках —
асистент, старший викладач, доцент кафедри історії України, у 1987–1993 роках —
доцент кафедри історії народів Росії.
Від 1994 року — доцент, від 1996 року — професор кафедри теорії та історії
культури України Київського інституту культури (нині — Київський національний
університет культури і мистецтв).
Від 1996 року — професор і завідувач кафедри суспільних наук Київського
міжнародного університету.
У 1994–1996 роках була головою Київської крайової організації
Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Від 1998 року голова благодійного братства святої княгині Ольги при
Українській православній церкві Київського патріархату.
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 716 |
Додав: Ксюша |
Дата: 28.11.2014
|
|
|
|
| |