 КУРИЛЬЧУ́К Микола Михайлович (24. 09. 1926, с. Джерело, нині Олевського району Житомирської області – 02. 02. 2004, Житомир) – прозаїк, драматург. Чл. НСПУ (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Дубенський культосвітній технікум (Рівнен. обл., 1956), Київський університет (1963). Очолював Олевський райвідділ культури; в обласній газеті «Радянська Житомирщина» (1961–86): зав. відділу культури та відповідальний секретар. Дебютував 1959 оповіданням «Оксана». Автор п’єс «Важке призначення» (1962), «Іду до вас, друзі» (1964), «Агрономи» (1965), «Ніч перед безсмертям» (1967), «Щедре літо» (1974), «Ми прийдемо в травні» (1983); збірка гумористичних оповідань «Неув’язочка» (1965), «Гуморески» (1968); романів «Джерело» (1973), «Криниця» (1976; 1986), «Живий попіл» (1988); повістей «Десант капітана Творогова» (1979), «Заради чого?», «Не остуди свого серця» (обидві – 1981; усі – Київ). У творчості відображав події 2-ї світової війни, порушував проблеми поліського села, збереження природи, моральної чистоти в стосунках людей.
Джерело:
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=45761
|
