Олександр Романович Гижа прозаїк, публіцист, журналіст, історик.
Народився 13.09.1936 в с. Юзефівка, тепер Йосипівка. Після закінчення 8-ми класів в рідному селі з 14 років розпочав трудову діяльність ливарником-формувальником на військовому заводі №45 м.Вінниці. Через декілька років повернувся в Йосипівку і влаштувався цукроваром на Юзефо-Миколаївський цукрокомбінат. Звідти пішов служити до лав армії.
Був учасником військових подій 1956 р. в Угорщині, де отримав поранення. Довелося скуштувати і важкого шахтарського хліба на шахті в Луганській області прохідником.
Захоплюється журналістикою.
Уже зрілим роботягою відчув надзвичайну зацікавленість такою наукою, як історія. Щоб поповнити свої знання вступає до Київського університету на історичний факультет. В 1970 р. його закінчує. Історична освіта, глибокий життєвий досвід дають можливість впродовж 1959-1976 рр. працювати на журналістській роботі, зокрема, в журналі «Україна». В 1968 р. був прийнятий до лав Спілки письменників України. Згодом деякий час працює у видавництві журналу «Україна». З 1991 р. по 1993 р. редагував християнський журнал «Добра вість». Автор книги повістей та оповідань «Двісті метрів до сонця» (1967), «Щербаті дні середи» (1969), «Круглий поворот» (1972), «Знайомі з вересня» (1976), «Короткий полдень в январе» (рос.переклад 1978), «Ніч літньої повені» (1979), «Покличте мене тривоги» (1980 р. у співавт.). В цих збірках автор виявляє інтерес до внутрішнього світу сучасника, актуальних морально-етичних колізій у сфері громадського життя і виробництва. Події Великої Вітчизняної війни відтворено ним у повістях «Гарячий сніг» (1970), «Невідомий плацдарм» (1981).
У 1987 р. вийшла книга нарисів «Глибока межа», до якої ввійшли однойменний роман-дослідження колізій, які виникли внаслідок адміністративного впровадження колективних форм господарювання на селі. Письменник тяжів до гостросюжетної оповіді соціальних конфліктів в творах «Гірська роса», «Одна в бункері».
Історичний роман «Облога Кармалюка» (1993), про легендарного подільського месника був написаний на основі кропіткої 10-літньої роботи в архівах і його можна вважати документальним. Сьогодні працює над історичною темою Коліївщини середини XVI ст. Роман має назву «Четвертований храм».
Працював на кіностудії ім. О. Довженка – писав кіносценарії. Виступає у жанрі новели. Видав романи «Житні плачі» (1990). Олександр Романович очолює одну із церков віри Євангельської в м. Києві. Підтримує зв’язки із своєю Козятинщиною, спілкується з місцевими журналістами.
Джерела:
http://koziatyn-crb.vn.sch.in.ua/podii_masovi_zahodi/akcii/gizha_oleksandr_romanovich/
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=29448
http://ukrslovo.net/interesting-facts/ludi_ta_rechi/24414.html