Апостоли Петро і Павло особливо шануються як учні Ісуса Христа, що після смерті і воскресіння Христа почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу.

Це свято спочатку було введене в Римі, єпископи якого за вченням Західної Церкви вважаються спадкоємцями апостола Петра, а потім поширилось й в інших християнських країнах.

Петро (первісне ім'я Симон) займався риболовлею і був покликаний Ісусом Христом в апостоли разом із братом Андрієм. Петро одержує від Ісуса ім'я Кіфа («камінь») і призначення стати «основою» церкви Христа, йому вручаються ключі небесного царства. Відповідно до вчення Римсько-католицької церкви, це наречення (і особливо слова про «ключі від Царства Небесного») вказує на те, що Петрові була вручена реальна влада і юридичні повноваження і що ці повноваження – у силу того, що церква буде існувати до кінця часів, – повинні бути передані його спадкоємцям. Петро був першим з апостолів, кому Христос з'явився після свого воскресіння. Після смерті Христа Петро займався проповідницькою діяльністю.

 Церковний переказ називає Петра першим римським єпископом.

У Католицькій Церкві відповідно до становища Петра як «глави апостолів» і спадкоємця Христа, існує вчення про примата Римського Папи як єдиного глави церкви.

Цитата з Євангелія від Матвiя 16

Павло (до хрещення Савл), перший із християнських письменників, чиї твори дійшли до нас, і найавторитетніша фігура в історії християнської думки. Його погляди відіграли величезну роль у формуванні християнства як самостійної релігії.

Павло народився в малоазійському м. Тарс Кілікійський (нині на території Туреччини) у іудейській фарисейській сім'ї, але мав римське громадянство сім'ї з коліна Веніамінова (Діян. 23:6). Ревнитель єврейського закону, Савл жорстоко переслідував християн, вважаючи, що це шкідливе єретичне навчання. Переживши чудесне бачення на шляху в Дамаск, Савл приймає хрещення і стає ревним проповідником християнства серед язичників. Павло шанується церквою як першопрестольний апостол. Церква приписує йому 14 послань, включених у Новий Завіт.

Обидва апостола прийняли мученицьку смерть за віру Христову в один день (67 р. н.е.) у Римі. Павло, як римський громадянин, «усічений мечем» (тобто обезголовлений), Петро розп'ятий. Оскільки він вважав, що не гідний бути розп'ятим на хресті, як Спаситель, його, за власним проханням, розіп’яли вниз головою. Він був похований на Ватиканському пагорбі, і над місцем його поховання в даний час розташований головний вівтар собору св. Петра.

http://www.sviato.in.ua/petra_i_pavla_rel.php

http://www.ukrlit.vn.ua/habits/59x20.html

У XX столітті українська поезія досягла світових вершин. І в цьому значна заслуга Олега Ольжича.

Олег Ольжич (один із псевдонімів Олега Кандиби) народився 8 липня 1907 р. в м. Житомирі. Його батько — відомий український поет Олександр Олесь, мати — вчителька Віра Свадковська, в жилах якої текла українська, білоруська, грецька кров. Їх сина Олега, який вже змалку відрізнявся особливими здібностями, можна було б назвати улюбленцем долі. Виключні таланти могли забезпечити йому блискуче майбутнє вченого-археолога (яким, власне, він і став) і видатного українського поета. Але доля обрала його для іншого — для боротьби за свободу України.

У 1917-23 здобував середню освіту, мешкаючи в Пущі-Водиці поблизу Києва, та закінчити її довелося лише в Празі. 1923 року він виїздить разом із матір'ю з України, охопленої чадом класової ненависті, у Берліні нарешті зустрівся з батьком, який ще 1919 вимушений був емігрувати до Чехословаччини та склав обов'язки повпреда УНР у Будапешті. Незабаром родина Кандиб переїхала до Горніх Черношинець під Прагою.

У 1924-29 навчався в Карловому університеті в Празі, на літературно-історичному факультеті Українського Педагогічного Інституту, вивчав археологію в Українському Вільному Університеті. Член Пласту в Празі, на пластову тематику написав чудову поезію «Пластовий капелюх». Восени 1930 захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична кераміка Галичини». В 1930—1931 — асистент кафедри археології УВУ. Працюючи в археологічному відділі Національного музею, здійснив наукові експедиції по західноукраїнських землях, Німеччині, США і Балканських країнах, брав участь у міжнародних археологічних конференціях. У 1938 читав лекції у Гарвардському університеті. Опублікував ряд праць з антропології та археології. В історичній науці — послідовник школи Л. Нідерле.

Із початку 1930-х рр. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-Науковий Вістник», «Вістник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вістник», «Пробоєм».

Із молодих літ О. Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 — член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Є. Коновальця. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. В кін. 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН. В 1938-39 О. Кандиба брав активну участь у становленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників, через що поет потрапив до хортистської в'язниці. Протягом 1939—1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

На початку радянсько-німецької війни 1941—1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В 1941—1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру — Української Національної Ради у Києві.

... Читати далі »

07 липня,  українці відзначають Різдво Іоанна Хрестителя та свято Івана Купала (Іоанн Хреститель - християнський пророк, який сповістив про прихід Ісуса Христа.)

Він іменується також Іоанном Предтечею, оскільки є попередником Ісуса. Виступ Іоанна Хрестителя на всенародну проповідь відбувся, коли йому було 30 років. Іоанн Хреститель провіщав кінець світу і прихід Месії. Іоанна  заарештували, посадили до в`язниці, бо він всенародно засуджував царя Ірода за те, що він одружився з Іродіадою - дружиною свого живого брата. Близько року Іоанна Хрестителя тримали в темниці. В день свого народження Ірод обіцяв доньці Іродіаді Соломії, що догодила йому і його гостям танцем, виконати будь-яке її бажання. Через намову матері Соломія забажала голову Іоанна Хрестителя. Іоанна було страчено, його голову на блюді подали Соломії.

Дохристиянське свято Івана Купала припадає на час літнього сонцестояння, коли сонце досягає найвищого і сильного впливу на землю, після чого воно починає свій поворот на зиму. Предки наші, зберігши вірування і звичаї стародавнього Купали, об’єднали їх з днем і іменем святого Іоанна Хрестителя. За старих часів вірили, що Різдво Іоанна Хрестителя додає чарівні сили травам і квітам, і в ніч напередодні свята запасалися різними травами і квітами.

Передіванова ніч – найпоетичніше купальське дійство. Протягом багатьох століть воно шанувалось людьми і збереглося й донині.

У день Івана Купала намагалися зцілюватися росою. Для цього потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. У цей день проходив масовий збір лікарських трав. Особливої цілющої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, "Хто рано встає, тому й Бог дає!"

http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=94373

http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Хреститель

http://leadership.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1629:7---------&catid=296

Вчора, 26 червня  представники Рокитнівської ЦСПШБ, зокрема, директор ЦСПШБ Тетяна Євгенівна Скаковець, провідний бібліотекар Рокитнівської ЦРБ Оксана Миколаївна Лісовець, завідуюча Остківською ПШБ Анна Кухновець стали учасниками форуму учасників програми "Бібліоміст", в рамках якого пройшло нагородження переможців другого фестивалю-конкурсу інноваційного досвіду "Бібліофест". Форум учасників програми ''Бібліоміст'' відбувся в приміщенні Рівненської державної обласної бібліотеки.

Фестиваль-конкурс заснований у 2011 році Рівненською державною обласною бібліотекою та спрямований на виявлення ефективних форм бібліотечного досвіду для залучення читацьких груп в бібліотеку, творчих ініціатив бібліотечних спеціалістів Рівненської області.

"Бібліофест" – 2012 року повністю присвячений темі впровадження новітніх інформаційних технологій у бібліотечну практику.

У номінації "Кращий досвід створення ресурсів", назва форми роботи «БІБЛІONEWS» Блог Рокитнівської  центральної районної бібліотеки», переможцем серед районних бібліотек стала, провідний бібліотекар Рокитнівської центральної районної бібліотеки Оксана Миколаївна Лісовець.

... Читати далі »

Голояд Галина Омелянівна з дому Савицька, літературний псевдонім Марта Гай Народилася 30 червня 1922 р. в м. Львові.

Освіта: гімназія і математично-Фізичний ліцей в м. Тарнові (Польша) в Інтернаті при монастирі св. Уршулянок.

Ще за Польщі вона як і її мати була репресована. Матері, яка була ранена під час боїв Січових Стрільців у Львові, заборонили вчителювати у воєводствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в тих же воєводствах.

У 1939 році Марта Гай вступає в Організацію Українських Націоналістів, скоро переходить в Закерзоння, де проходить вишкіл. З того дня, аж до арешту 6.05.1950 р. перебуває в підпіллі ОУН-УПА. Стає організатором жіночої сітки при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. Шість раз переходить в дуже важких умовах нелегально кордон. Організує і вишколює санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Рівночасно займається в підпіллі літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для молоді "На чатах", пише оповідання, поезії. В УПА було три поети: Боеслав, Полтавець і Марта Гай. Залишилася живою тільки вона. Перед арештом працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.

5 травня 1950 року арештована на вулиці Львова, коли йшла на зв' язок до генерала Р.Шухевича. (Ген Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було відоме). Після півторарічного слідства в жахливій Лонцькій тюрмі, засуджена на 25 літ: " особенных закритих лагерей".

Строк відбувала в Тайшетських, Мордовських, Кемеровських таборах там була ще два рази суджена: вперше за втечу, вдруге за бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту тюрму і була перевезена у м. Владимир в центральну закритку, де зустрілась з подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик та іншими. В тюрмі, на поодиночці, студіювала філософію, писала.

Після звільнення повернулась на Україну до матері. Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в м. Бурштин, Галицького району.

Член Спілки письменників України. Нагороджена журналістською премією ім. Полтави. Нагороджена Українською Головною Визвольною Радою (УІВР) Срібним хрестом за заслуги.

1999 р. відзначена Проводом Медаллю С.Бандери за довголітню боротьбу в ім'я Української Державності.

Шановний читачу! У цьому нарисі ти познайомишся з історією розвитку сучасного Державного підприємства «Рокитнівське лісове господарство», з реорганізацією і змінами, які відбулися за сімдесят років із часу його заснування - кінця 1939 р. і по сьогоднішній день. А також дізнаєшся про славних працьовитих людей, одні з яких плекали колись, а інші тепер плекають ліси Рокитнівщини, дбають про їх збереження, примноження та раціональне використання лісосировинних ресурсів, присвятивши цій справі усе своє життя.

Слід зазначити, що працівники Рокитнівського лісгоспу восени 2009 р. відзначили 70-річчя свого підприємства з дня його заснування.

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!

Друзі, хочемо презентувати Вам книгу нашої землячки Смик Ніни Василівни.

        Нова (вже сьома) книга Ніни Василівни Смик, як і попередні, - про долі сучасників, про людину, про вибір кожним свого шляху в житті.

Письменниця - глибокий психолог, своєрідний художник нашого часу.

        Творчість Ніни Смик вирізняється на фоні сучасної літератури з одного боку оригінальністю та непересічністю мислення, з іншого - глибокими роздумами про особистість сучасної людини, щирістю та безпосередністю.

ТОЖ ЗАПРОШУЄМО ДО ЧИТАННЯ.

Підготувала Оксана Лісовець.

      Недільна  тераса  17.06.2012 року  в  нашій  бібліотеці  пройшла  під  девізом  «Здоров’я  та  успіх  завжди  в  моді». Користувачі  бібліотеки  мали  можливість  ознайомитись  з  книжково-журнальною ... Читати далі »

Ось і закінчились навчання бібліотечних працівників Рокитнівської ЦРБ, Масевицької, Рокитнівської Борівської, Старосільської публічно-шкільних бібліотек у рамках проекту «Бібліоміст», Модуль 3. Навчання проходили з 11 по 15 червня 2012 року на базі Рокитнівської центральної районної бібліотеки.

Тема: «Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек».

Розпочала навчання для бібліотекарів системи тренер, головний бібліотекар Державної обласної бібліотеки Щербан Раїса Миколаївна.

Перейняла естафету Олександра Леонідівна Промська, заступник директора з автоматизації бібліотечних процесів Державної обласної бібліотеки.

Наступною гостею та тренером виступила Волян Наталя Петрівна, головний бібліотекар Державної обласної бібліотеки.

Теоретичні знання наші тренери закріплювали практичними завданнями (ми писали план роботи, проекти, складали вебліографічні списки, пробували себе у блогосфері та ін.)

Приємно відзначити, що до навчань долучились і наші колеги, які не проходили навчання по 1 та 2 Модулях, це і методист, бібліограф ЦРБ, працівники Рокитнівської міської бібліотеки та РДБ.

Тож, щиро дякуємо тренерам Державної обласної бібліотеки за навчання.

Підготувала Оксана Лісовець.