Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [669]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [88]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1110
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Четвер, 18.04.2024, 17:42ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Архів матеріалів
« 1 2 ... 171 172 173 174 175 ... 184 185 »
      23 серпня 2012 року о 10.00 годині на площі Рокитнівської райдержадміністрації відбулась урочиста церемонія підняття Державного Прапора України до Дня Державного Прапора України.

З привітанням до громади селища звернувся голова Рокитнівської РДА Іван Сергійович Власик.

З метою вшанування багатовікової історії українського державотворення, виховання у населення району поваги до державних символів України, формування почуття патріотизму, національної самосвідомості в центральній районній бібліотеці було  підготовлено    ілюстративну  книжкову  виставку  «Живи  та  міцній  Українська  Державо!» та проведено інформаційний        перегляд  літератури: «Державний  Прапор  України, як  символ  мирної  ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 763 | Додав: Ксюша | Дата: 23.08.2012 | Коментарі (0)

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
 
В. Сосюра.
 
 
 
   
     День Незале́жності Украї́ни — головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР ... Читати далі »
Категорія: Подія дня | Переглядів: 1663 | Додав: WWWWW_W | Дата: 22.08.2012 | Коментарі (0)

  Із блакиті й колосків
                                               В небі прапор наш розцвів,
                                                Увібрав він синє небо
                                                В золотисту пору жнив.
Неллі Бондаренко.

День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня.

Історія свята

Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л.Кучми, «Про День Державного ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 2071 | Додав: Ксюша | Дата: 22.08.2012 | Коментарі (0)

Спас (Яблучний Спас) — народне свято у східних слов'ян, відоме з давньоруських часів. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після 6  (19) серпня стають набагато холодніше. До Спаса не дозволяється їсти яблука і страви з яблук. А ось в цей день, навпаки, покладається зривати і освячувати яблука та інші фрукти нового врожаю.

В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.

Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».

Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.

І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.

На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа. Він же — яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.

ТОЖ ЩИРО ВСІХ ЗІ СВЯТОМ!

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Спас_(свято)

http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=55

http://www.sviato.in.ua/preobrazhennya_rel.php

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 1194 | Додав: Ксюша | Дата: 17.08.2012 | Коментарі (0)

О́рден княги́ні О́льги I, II, III ступеня  — державна нагорода України для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.

Історія нагороди

15 серпня 1997 року Указом Президента України Л. Д. Кучми № 827/97 заснована відзнака Президента України «Орден княгині Ольги» I, II, III ступеня. Указом також затверджені Статут відзнаки та опис знаків ордена.

16 березня 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державні нагороди України», у якому була встановлена державна нагорода України — орден княгині Ольги I, II, III ступеня. Було установлено, що дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням осіб, нагороджених відзнаками Президента України до набрання чинності цим Законом; рекомендовано Президентові України привести свої укази у відповідність із цим Законом.

Статут відзнаки Президента України «Орден княгині Ольги»

Орден княгині Ольги має три ступені. Вищим ступенем ордена є I ступінь.

Нагородження орденом княгині Ольги громадян України здійснюється послідовно, починаючи з III ступеня.

ОПИС

відзнаки Президента України «Орден княгині Ольги»

Знак ордена княгині Ольги І ступеня виготовляється зі срібла і має форму овалу, з'єднаного вгорі з декоративною колодкою у вигляді банта.

На лицьовому боці знака на білій емалі – зображення княгині Ольги, обрамлене орнаментом і прикрашене чотирма аметистами прямокутної форми.

Розмір знака: висота – 45 мм, ширина – 40 мм.

На колодці – накладна кругла пластинка з зображенням малого Державного Герба України, з правого і лівого її боків – стилізоване зображення гілки калини та фігурно вигнуті скоби для закріплення банта. Діаметр пластинки – 15 мм. Орнамент, зображення княгині Ольги, пластинка на банті – рельєфні позолочені.

Зворотний бік знака плоский, з вигравіруваним номером ордена; на зворотному боці колодки – шпилька для прикріплення знака до одягу.

Знак ордена княгині Ольги II ступеня такий самий, як і знак ордена княгині Ольги І ступеня, але зображення княгині Ольги і пластинка на банті – рельєфні срібні.

Знак ордена княгині Ольги III ступеня такий самий, як і знак ордена княгині Ольги І ступеня, але виготовляється з посрібленого томпаку.

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 745 | Додав: Ксюша | Дата: 14.08.2012 | Коментарі (0)

Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або Cвято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).

14 серпня православні відзначають свято винесення чесних древ животворящого хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці. Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене ще в ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою "відвертання хвороб", для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили страшні епідемії. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона ставала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.

У Київській державі цей звичай перетворився на хресну ходу до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. У наші дні, за церковними канонами, 14 серпня під час богослужіння здійснюється винесення хреста на середину храму для поклоніння, а після літургії — хресний хід до водоймищ.

Цього ж дня церква також згадує хрещення Русі-України 1 серпня (за старим стилем) 988 року великим князем Володимиром. Окрім того, за переказами, саме 14 серпня 1164 року князь Андрій Боголюбський, виставивши перед своїм військом хрест і Володимирську ікону Богородиці, розбив супротивника — волзьких булгар.

Назву Маковія свято отримало від подій, описаних у біблейських оповіданнях про сімох святих мучеників Маккавеїв та їхню матір Соломію. Всі вони з благословення неньки загинули за віру.

За давнім звичаєм, на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов'язана зі стародавньою настановою — перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.

Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів — "маковійчики". Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.

Від Маковія починається Успенський піст. Вiн так само суворий, як i Великий. Упродовж посту церква закликає людей відмовитися від споживання м'яса, молока й риби, а також утриматися від важливих мирських справ, вінчань. Триватиме пiст до 28 серпня — свята Успiння.

Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня. Третій Спас найчастіше називають Післяуспінням або Хлібним Спасом і пов'язують його у народі із закінченням літа. Це свято припадає на 29 серпня.


http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковея

http://svetlovodsk.com.ua/2031-spas.html

http://sd.org.ua/news.php?id=20132

... Читати далі »
Категорія: Подія дня | Переглядів: 1848 | Додав: Ксюша | Дата: 13.08.2012 | Коментарі (0)

Степа́н Васи́льович Процю́к (* 13 серпня 1964) — сучасний український письменник, якого вважають одним із найконтроверсійніших сучасних письменників-інтелектуалів, прозаїк, поет, есеїст, кандидат філологічних наук.

            Народився 13 серпня 1964 року на Львівщині. Закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському Національному університеті  ім. В. Стефаника. У 2003 році став лауреатом обласної премії ім. В. Стефаника  в номінації „проза” за роман „Інфекція”.

Літературна біографія Степана Процюка розпочалася 1992 року, коли була надрукована перша поетична збірка „На вістрі двох правд” (збірник літгурту „Нова дегенерація”, передмова Юрій Андрухович). На початку 90-х літгурту „Нова дегенерація” вдалося стати одним із небагатьох руйнівників літературної стагнації. Пізніше з'явилася збірка віршів „Апологетика на світанку” (Ужгород, 1996) та збірка поем „Завжди і ніколи” (Львів, 1999). Згодом автор припинив писати вірші, переходячи винятково на прозу й есеїстику.

У 2002 році Процюк дебютує як романіст. Львівська „Піраміда” друкує його „Інфекцію”. Як завжди, критичних контроверсій вистачало: від тверджень про появу роману „національної честі” до роздратованих реляцій у порожнечу, мовляв, справжній українець не міг би бути таким жорстким щодо критики національних негараздів і ментальних недоладностей. Також писалося про те, що „Інфекція” є поступом щодо композиції та поетики українського роману й про те, що це взагалі не роман. 2003 року Процюк С. за роман «Інфекція» був номінованим на здобуття Шевченківської премії.

У творчому доробку письменника є такі книги: „Тотем”, „Жертвопринесення”, „Канатоходці”, „Марійка і Костик”, „Залюблені в сонце. Друга історія Марії і Костика”, „Аргонавти. Третя історія Марійки і Костика”, „Про Василя Стефаника, Карла- Густава Юнга, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Ніку Турбіну”, „Аналіз крові”, „ Інфекція”, „Лицарі стилосу і кав'ярень”, „Переступ у вакуумі”, „Шибениця для ніжності”, „Серафими і мізантропи”, „Троянда ритуального болю”, „Руйнування ляльки”, „Апологетика на світанку”, „На вістрі двох правд”.

У 2011 році у видавництві „Академія” побачив світ психобіографічний роман Степана Процюка про Володимира Винниченка „Маски опадають повільно”. Автор рішуче виходить за межі жанрів нарису, літературного портрета, есе-біографії, що зазвичай лягають в основу художньої біографістики, а подеколи абсолютно копіюються, і пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників ХХ століття.

Також 2011 року у видавництві „Твердиня” вийшла книга есеїстики Степана Процюка „Тіні з'являються на світанні”. Страх смерті, неврози безсенсовності й абсурдності життя, любовні залежності, самотність, глибинні внутрішні конфлікти – це неповний перелік того, про що пише автор, і що становить коло екзистенційних проблем сучасної людини. Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критиків і читачів, наділена енергетичним магнетизмом.

Наприкінці 2011 року на сторінках журналу „Кур’єр Кривбасу” була надрукована повість Степана Процюка „Бийся головою до стіни” – про непрості стосунки батька, який помирає, і сина, який намагається його зрозуміти. Автор витримав цю повість на найвищому регістрі почуттів і переживань. На думку літературного критика Є.Барана, тут є багато з того, що неодноразово апробовано Процюком в інших його повістях та романах: психоаналітики, надриву, гротеску, натуралізму із звичними алегорично-символічними відступами та пасажами.

Степана Процюка вважають одним із найконтроверсійніших сучасних письменників-інтелектуалів. Про його творчість написані сотні рецензій і статей. Автор має чимало читачів у різних містах України.

Твори С ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 1286 | Додав: Ксюша | Дата: 13.08.2012 | Коментарі (0)

      Протягом травня-червня в культурно-дозвіллєвих комплексах району пройшли місцеві огляди фестивалю - конкурсу обдарованої молоді «Ми талановиті!».

            12 серпня 2012 року об 12.00 годині на площі Районного Будинку культури відбувся районний етап фестивалю обдарованої молоді «Ми талановиті!» в якому прийняли участь 22 колективи і окремих виконавців.

            Своїми виступами глядачів, яких зібралося чимало порадували танцювальні колективи, вокальні ансамблі, солісти, читці гумористи.

            Фестивальне журі оцінювало виступи аматорів сцени.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 704 | Додав: Ксюша | Дата: 13.08.2012 | Коментарі (0)

12 серпня 2012 року продовжила свою роботу літня  тераса «Бібліотека під відкритим небом» під назвою «Подорож з малюнка». Користувачі із захопленням переглядали ілюстровані малюнки  з описом про різні країни світу, про державний устрій, природне середовище, населення, господарство, туризм.

Підготувала Тетяна Лобач.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 701 | Додав: Ксюша | Дата: 13.08.2012 | Коментарі (0)

     Міжнародний день молоді — міжнародний день, що відзначається ООН 12 серпня.
 
Історія дня

І сесія Світової конференції Міністрів у справах молоді (Лісабон, 8-12 серпня 1998 р.

Ідея Міжнародного дня молоді була запропонована в 1991 р. молоддю, яка зібралася в Відні (Австрія) на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Форум рекомендував, щоб Міжнародний день молоді було оголошено спеціально для збору коштів, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями. Рішення про оголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді було підтримано на І сесії Світової конференції Міністрів у справах молоді, що проходила в Лісабоні 8-12 серпня 1998 р. Ця рекомендація була підтримана 17 грудня 1999 р. 54 сесією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у резолюції № «A/RES 54/120 I» («Політика та програми, що залучають молодь»), та 12 серпня було оголошено Міжнародним днем молоді. Асамблея також рекомендувала проводити пропагандистські заходи в підтримку Міжнародного дня з підвищення інформованості про Всесвітню програму дій, що стосується молоді, прийнятої в 1995 р. (резолюція Генеральної Асамблеї №"A/RES/50/81").

 
ТОЖ ВІТАННЯЧКА ВІС ХТО МОЛОДИЙ ДУШЕЮ.
БУДЬТЕ УСПІШНИМИ!

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_день_молоді

http://ridna.ua/2012/08/sohodni-vidznachayut-mizhnarodnyj-den-molodi/

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 883 | Додав: Ксюша | Дата: 12.08.2012 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2024 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов