Голояд Галина Омелянівна з дому Савицька, літературний
псевдонім Марта Гай Народилася 30 червня 1922 р. в м. Львові.
Освіта: гімназія і математично-Фізичний ліцей в м.
Тарнові (Польша) в Інтернаті при монастирі св. Уршулянок.
Ще за Польщі вона як і її мати була репресована.
Матері, яка була ранена під час боїв Січових Стрільців у Львові, заборонили
вчителювати у воєводствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в
тих же воєводствах.
У 1939 році Марта Гай вступає в Організацію
Українських Націоналістів, скоро переходить в Закерзоння, де проходить вишкіл.
З того дня, аж до арешту 6.05.1950 р. перебуває в підпіллі ОУН-УПА. Стає
організатором жіночої сітки при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. Шість
раз переходить в дуже важких умовах нелегально кордон. Організує і вишколює
санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Рівночасно займається в
підпіллі літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для
молоді "На чатах", пише оповідання, поезії. В УПА було три поети:
Боеслав, Полтавець і Марта Гай. Залишилася живою тільки вона. Перед арештом
працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.
5 травня 1950 року арештована на вулиці Львова,
коли йшла на зв' язок до генерала Р.Шухевича. (Ген Шухевич загинув того року в
березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було
відоме). Після півторарічного слідства в жахливій Лонцькій тюрмі, засуджена на
25 літ: " особенных закритих лагерей".
Строк відбувала в Тайшетських, Мордовських,
Кемеровських таборах там була ще два рази суджена: вперше за втечу, вдруге за
бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту
тюрму і була перевезена у м. Владимир в центральну закритку, де зустрілась з
подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик та іншими. В тюрмі, на поодиночці,
студіювала філософію, писала.
Після звільнення повернулась на Україну до матері.
Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в м. Бурштин,
Галицького району.
Член Спілки письменників України. Нагороджена
журналістською премією ім. Полтави. Нагороджена Українською Головною Визвольною
Радою (УІВР) Срібним хрестом за заслуги.
1999 р. відзначена Проводом Медаллю С.Бандери за
довголітню боротьбу в ім'я Української Державності.
Літературний доробок Марти Рай: Дилогія
"Дорога", "Двобій з дияволом", Філософські праці:
"Двадцять роздумів", "Філософський щоденник», "Серце повстання", ряд збірок
поезії; оповідання і численні журналістські нариси. Друкується в Україні,
Лондоні, Канаді, Празі і т.д.
З перших днів звільнення Марта Гай веде широку
виховну, суспільну працю. Організує при Палаці Культури Ляльковий театр, опісля
клуб "Юний друг природи" в якому виховує не одне покоління дітей.
Після "відлиги" веде "Школу молитви" а також постійно веде
в школах; уроки релігії. Організує патріотичне жіноцтво а клуб "Берегиня",
де посилено ведеться виховання молоді влаштовуються свята Крут, архангела
Михаїла, влаштовуються при Бурштинському телебаченню для дітей
релігійно-патріотичні відеозаписи. Веде по телебаченню цикл передач "Я з
вами". Часте виступає по телебаченню з доповідями в Бурштині та Івано-Франківську
а також по радіомовленню. Виступає в школах Бурштина, Галича, Галицького,
Калуського районів, Львова, Івано-Франківська та Києва, де зустрічається зі
студентською молоддю. Зібрала багато архівних даних про боротьбу
українського нараду на Східних землях а також ОУН-УПА.
Біографію писала сама Марта Гай.
Померла Марта Гай 2 січня 2003 року і похована в
Києві, де проживає її син.
|