Шовкопляс Юрій Юрійович (нар. 24 січня (6 лютого) 1903 Гуляйполе, тепер Запорізької області — пом. 12 жовтня 1978, м. Харків) — український письменник, прозаїк.

Народився в селянській родині. Закінчив Харківський Інститут Народної Освіти (1927). Учителював.

Друкуватися почав у 1926 році, належав до літературної організації Пролітфронт. Член Спілки Письменників з 1934 року.

Учасник Другої Світової війни. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Знак Пошани, медалями.

По війні — керівник кафедри журналістики Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ (1953–1956).

Автор збірок оповідань: «Геній», «Пробудження вночі» (1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934), «Скажені вовки» (1941); повісті: «Весна над морем», «Проект електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933), «Починається юність» (1938); романи: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 — 1934, ч. 2 — 1937, нове, доповнене видання — 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!» (1964); зб. нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження електричного струму» (1936). Вибрані твори у 2-х томах (1973).

Джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/Шовкопляс_Юрій_Юрійович

http://1576.ua/people/4967

                                                              Підготувала, Оксана Лісовець.      

Запрошуємо до читання першого номеру журналу «Шкільний світ». На сторінках журналу на Вас чекають: календар знаменних і пам’ятних дат в галузі освіти і педагогічної науки на 2013 рік, цікаві сценарії.

Журнал в користування можна взяти у читальному залі нашої бібліотеки!

КОРИСНОГО ЧИТАННЯ!

Попович-Боярська Климентина Карлівна (3 лютого 1863, с. Велдіж, нині село Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області — 7 травня 1945, с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області) — українська письменниця, громадська діячка. Була діяльна в галицькому жіночому русі.

Біографія

Закінчила гімназію у місті Львів. Працювала вчителькою у селах Жовтанці та Честині (обидва нині — Кам'янка-Бузького району Львівської області).

1890 переселена на Буковину, 1900—1944 проживала у селі Новосілка-Костюкова (нині Новосілка Заліщицького району).

Підтримувала дружні зв'язки з Іваном Франком (відвідував її; зберегла листування з ним) і Наталією Кобринською, залишила про них спогади.

Після загибелі чоловіка — священика О. Боярського (розстріляв підрозділ ЧА на порозі храму) від 1944 проживала у селі Бабинці на Тернопільщині.

Творчість

Серед творів Попович-Боярської — вірші, оповідання, поема «Звичайна історія».

1990 у місті Львів видано збірку творів письменниці (упорядник Петро Баб'як).

Свої літературні праці, оповідання та вірші видавала в часописах «Зоря», «Діло», «Літературно-науковий вісник». Вперше надрукувалася в альманасі Наталії Кобринської «Перший вінок».

Пам'ять

У Бабинцях на будинку, де мешкала Попович-Боярська, відкрито пам'ятну таблицю (1988).

За матеріалами:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Попович-Боярська_Климентина_Карлівна

Підготувала Оксана Лісовець.

Тимофі́й (Тимотей) Гна́тович Бордуля́к (*2 лютого 1863, Бордуляки — †16 жовтня 1936, Великий Ходачків) — український письменник, священик УГКЦ.

Біографічні дані

Народився в селі Бордуляки Бродівського повіту на Львівщині у селянській родині. Початкову освіту здобув у селі Станіславчик. Згодом навчався у єдиній на той час в Галичині Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у селах Західної України, — Утіховичах Перемишлянського повіту, Заставцях Підгаєцького повіту Городищі (нині Зборівського району, Тернопільської області), Великий Ходачків(нині Козівського району, Тернопільської області). Брав активну участі в діяльності «Просвіти», громадському житті. Організував початкові школи з українською мовою навчання в селах Носівці та Городище. Знав понад 10 мов, серед них — грецьку, латину, російську, польську, німецьку, французьку, італійську, угорську. Мав великий авторитет серед простого народу та священства. Був обраний Ординаторським шкільним комісаром, містодеканом Козлівського деканату, радником Митрополичої Консисторії. Під час Голодомору 1932-33 років на Сході України разом з Іванною Блажкевич організував збір збіжжя на допомогу голодуючим.

Дружина — Антоніна Косович з відомого в Галичині роду священнослужителів. Подружжя мало 4 дітей — Тит, Наталя, Віктор, Марія. Родина часто відчувала матеріальну скруту, через що доводилося постійно займатися домашнім господарством. Це спричинилося до тривалої перерви в літературній діяльності о. Тимофія.

Помер Тимофій Гнатович 16 жовтня 1936 в селі Великий Ходачків на Тернопільщині

Творчість

Літературну працю розпочав у 1887 р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірш «Русалка». Також перекладав українською мовою твори Гейне, Тургенєва, Достоєвського тощо. Згодом виступив з власними новелами та оповіданнями. В 1899 р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». В 1903 р. Твори письменника друкувалися в часописах «Діло»(Львів), «Подільське слово» (Тернопіль), «Календар Просвіти», «Літературно-науковий вісник», «Товариш» (Чернівці". 1903 року у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки. Після того письменник опублікував у періодичних виданнях ще сім творів («Жура», «Передновок», «Прохор Чиж» та ін.). Збірки оповідань Т.Бордуляка виходили друком частіше на Сході України — Києві,Полтаві,Харкові,Черкасах. 1953 року у Львові було видано збірку «Вибрані оповідання». 1958 року у видавництві «Художественная литература» вийшла збірка «Тимофей Бордуляк. Рассказы».

Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».

Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком,Осипом Маковеєм,Дем'яном Гладиловичем,Іваном Белеєм,Михайлом Коцюбинським, Григорієм Величком,Володимиром Лукичем,Василем Стефаником,Андрієм Чайковським, Бо ... Читати далі »

Друзі, запрошуємо Вас переглянути новий номер журналу «Шкільна бібліотека», №1-2 - 2013.

На сторінках журналу Ви знайдете: Шевченківський календар до 200- річчя Кобзаря, матеріали по теорії та практиці бібліотечної справи, бібліотечні уроки, сценарії бібліотечних заходів, довідаєтесь про новий конкурс «Виховна робота в школі», пам’ятні літературні дати 2013 року … та ще багацько цікавих, корисних матеріалів.

КОРИСНОГО ВАМ ЧИТАННЯ.

Шевченківські лауреати, 1962—2012 : ен - цикл. довід. / Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський; Вступ, слово Б. І. Олійника. — 3-тє вид., змін, і допов. — К.: Криниця, 2012. — 864 с.: портр.

Пропонований довідник — третє видання, допов­нене і перероблене, яке знайомить читачів із лау­реатами Шевченківської премії за 1962—2012 ро­ки (Перше видання побачило світ у 2001, друге — у 2007 році). У статтях довідника подано короткі біографічні відомості, висвітлено основні віхи творчої діяльності лауреатів. До багатьох статей додається бібліографія про творчість митця. Книгу проілюстровано фотопортретами Шевченківських лауреатів, яких нині налічується 623 персонали та 8 колективів. Вміщено ряд документів щодо діяль­ності Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Це видання адресовано широкому колу шанувальників української культури.

«Скарбниця потребна й пожиточна»: Українські монастирські літописи, житія, повчання ченцям, чуда та інше / упоряд., авт. вступ, ст. та комент. Валерій Шевчук. — К.: Либідь, 2012. — 488 с., іл.

Унікальна багатожанрова збірка представляє маловідомі, а то й зовсім не знані історично-літературні пам'ятки XI—XVIII ст., що вийшли зі стін українських монастирів чи дотичного середовища. Тексти супроводжено ґрунтовною вступною статтею, коментарями та ілюстровано витворами староукраїнського мистецтва.

Для широкого читацького загалу.

Проект «Україна». Галерея національних героїв / автор-упорядник А. Ю. Хорошевський. — Харків: TOB «Бібколектор», 2012. — 410 с.

        У цій книзі представлені нариси про найяскравіших особистостей мину­лого та сучасності, які народилися на Україні і своєю працею та талантом прославляли цю країну і вплинули на хід її історії. Разом з життєписами зна­менитих діячів культури, науки, військової справи, спорту (Т. Шевченка, Г. Сковороди, М. Башкирцевої, Є. та Б. Патонів, братів Кличків та багатьох інших) подані нариси про людей, чиї імена досі незаслужено перебувають в тіні, — І. Паскевича, І. Гудовича, Г. Гамова, І. Буяльського. А між тим вони неабияк сприяли розвитку науки, культури, були великими фахівцями вій­ськової справи, отже своє місце в «Галереї національних героїв» займають по праву.

Підлуцький О.

25 портретів на тлі епохи / О. Підлуцький; ілюстрації В. Бариби; худож.-оформлювач Ю. Романіка. — Харків:  Фоліо, 2012. — 475 с.; іл.

Юзеф Пілуцький та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел,  Авґусто Піночет та Маргарет Тетчер... Героїв цієї книжки об’єднує те, що вони змогли стати справжніми лідерами нації, згуртувати співвітчизників і вивести свої країни з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 25 знакових особистостей XX століття, показує їх без звичних  штампів, надає маловідомі факти та в той же час змушує замислитися, яким повинен бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня».

27 січня  2013 року,  в  читальному  залі  Рокитнівської ЦРБ  біля  тематичної  виставки  «Голокост в Україні»  було  проведено  історичну  ... Читати далі »