20 лютого 2013 року на базі центральної районної  бібліотеки проведено методичний день. Розпочався методичний день виступом  директора Рокитнівської ЦСПШБ  Скаковець Т.Є., яка підвела підсумки роботи за 2012 рік та визначила пріоритетні напрямки  на 2013 рік. Методичним відділом (Гуз М.І., Дудик Л.І.) було надано методичні рекомендації  по організації конкурсу «Бібліофест», підведено підсумки конкурсу «Краща книга Рівненщини» та зроблено аналіз роботи бібліотек району на допомогу навчально – виховному процесу.

Про особливості проведення Всеукраїнського конкурсу  «Найкращий читач України 2013»  розповіла заступник директора по роботі з  дітьми  Мельник В.М.

Людмила Дудик.

В Рокитнівській ЦРБ на абонементі діє Пункт доступу громадян до офіційної  інформації, якому 21 лютого 2013 року виповнюється один рік.

Створено електронну пошту ПДГ, на яку систематично надходять найновіші повнотекстові документи, закони та матеріали, зміст яких відповідає завданням Програми Сприяння Парламенту ІІ.

Ми запровадили нову послугу е-mail розсилка інформації. Одержані матеріали пересилаємо в місцеві органи влади, організаціям та зацікавленим користувачам. Таким чином є можливість долучитись та впливати на законодавчий процес. Оформлений інформаційний стенд «На  допомогу  громаді», на  якому представлені папки-накопичувачі центру регіональної інформації. Інформаційний куточок містить розділ  «Захисти свої права», де користувачі можуть ознайомитись з  ... Читати далі »

Це - матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська!... Хто любить її,

Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

Міжнародний день рідної мови — день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності" проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови у читальному залі центральної районної бібліотеки  оформлена  книжково-ілюстративна виставка «ВІД СОПІЛКИ – ДО СЛОВА, ВІД СЛОВА – ДО МОВИ.»

Запрошуємо Вас відвідати нашу ВИСТАВКУ.

«Мова народу – найбільший національний скарб"
                                              & ... Читати далі »

Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалась чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалась милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім'я переїхала в Київ, а потім — у Білу Церкву. Не раз доводилось терпіти злигодні, виконувати роботу не по літах: підводити призьбу, мазати хату, порядкувати в ній, хоч малій господарочці і рогача втримати в руках було важко.

Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору професії, спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до поезії. М. Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени 1924 року в місцевій газеті з'явився її перший вірш «Повстанець».

Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945-1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок».

Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.

За «Вибрані твори: В 2-х томах» (1978) Марія Пригара була удостоєна премії імені Лесі Українки (1979).

Іншу грань ліричної героїні поетеси розкривають її збірки «дорослої» лірики: «Дорогою війни» (1944), «Напередодні» (1947), «Сестри» (1948), «Надвечір'я» (1977).

Плідно працювала Марія Пригара у царині художнього перекладу, переважно з польської, якою письменниця володіла досконало. її перу належать українські переклади роману «Фараон» Б. Пруста, поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?», романів та повістей Ванди Василевської «Вогні на болотах», «Райдуга», «Просто любов». «Кімната на горищі», «Пісня над водами», романів В. Реймонта «Селяни», Елізи Ожешко «Хам», Єжи Путрамен та «Роздоріжжя».

Пішла з життя Марія Аркадіївна Пригара 8 вересня 1983 року. На київському будинку, що на вулиці Михайла Коцюбинського, на знак вшанування її пам'яті встановлено меморіальну дошку.

ДЖЕРЕЛА:

http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html

... Читати далі »

«Бути добрим зовсім не важко: важко бути справедливим»

— В. Гюго. 

Справедливість — це основа демократичного суспільства, яке забезпечує всім своїм членам рівні права і можливості. Соціальна справедливість декларує повагу до кожної людини, нації і держави.

Всесвітній день соціальної справедливості (англ. World Day of Social Justice, ісп. Día Mundial de la Justicia Social, фр. Journée mondiale de la justice sociale) — міжнародний день, що відзначається ООН щороку 20 лютого, починаючи з 2009 року.

У цей день ООН «пропонує всім державам-членам присвятити цей спеціальний день проведенню на національному рівні конкретних заходів відповідно до мети та завдань Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку та XXIV спеціальної сесії Генеральної Асамблеї».

Свято було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН резолюцією № A/RES/62/10 від 18 грудня 2007 року.

4 листопада 2011 року Президент України В.Янукович прийняв Указ № 1021/2011 «Про День соціальної справедливості» яким постановив «Установити в Україні День соціальної справедливості, який проводити щороку 20 лютого - у Всесвітній день соціальної справедливості».

ДЖЕРЕЛА:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітній_день_соціальної_справедливості

http://beyond.ua/vsesvitniy-den-socialnoji-spravedlivosti/

http://www.president.gov.ua/documents/14119.html 

... Читати далі »

17 лютого 2013 року у читальному залі Рокитнівської міської бібліотеки відбувся круглий стіл «Літературно-мистецький проект «Велике читання Україна, США: читаємо одну книгу (Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»)». Працівники бібліотеки Ковальчук Г.Ф., Самойлюк К.Ю, познайомили присутніх із творчістю та життєвим шляхом Марка Твена (справжнє ім’я автора Самюель Ленгхорн Клеменс), а саме про його пригодницький твір «Пригоди Тома Сойєра», адже цей твір приніс світову  славу автору.

На думку учасників круглого столу цей твір «Гімн дитинства», адже більша частина пригод про які розповідається у книзі взяті із життя самого автора. Безлюдний острів на Міссісіпі, куди хлопчики тікали, щоб сховатися від «цивілізації» дорослих існував на справді. Хоча цей твір призначений в основному для хлопчиків та дівчаток, але читають його і дорослі. На кінець заходу для учасників була проведена літературна вікторина по творчості письменника та книзі «Пригоди Тома Сойєра».

Зав. бібліотекою Галина Ковальчук.

Кузьмін Г. Ю.

Билиці та вигадки нашого футболу / Г. Ю. Кузь­мін. — Харків: TOB «Будинок друку», 2012. — 314 с.

Заслуженому журналісту України Георгію Кузьміну пощастило спілкуватися не з однією збірною футбольних знаменитостей, по­чинаючи від Антона Ідзковського, Миколи Старостіна, Костянтина Щегоцького, Олександра Пономарьова, Льва Яшина, Віктора Маслова, Гавриїла Качаліна, Юрія Войнова, Михайла Комана, Олега Макарова, Слави Метревелі, Микити Симоняна, Валерія Лобановського, Олега Базилевича, Володимира Маслаченко, Йожефа Сабо, Андрія Біби, Анатолія Бишовця, включаючи всіх володарів Кубка кубків 1975 і 1986 років на чолі з Олегом Блохіним, а також Андрія Шевченка, Франца Беккенбауера, Сесара Луїса Менотті, Лотара Маттеуса, П'єрлуїджі Колліну, Оттмара Хітцфельда, бути свідком безлічі матчів, турнірів, дивовижних подій у кромки поля і за його лаштунками.

Після книг «Бум навколо м'яча» і «Динамо Київ-60» (у співав­торстві з Дмитром Александренко) майже два десятиліття у Геор­гія Юхимовича Кузьміна, багаторічного шеф-редактора газети «Київські Відомості», пішло на те, щоб розповісти про всі «Билиці та вигадки нашого футболу».

Книгу в користування можна взяти на абонементі нашої бібліотеки.

Микола Андрійович Вербицький-Антіох (1 (13) лютого ст. ст. 1843, Чернігів — 27 листопада ст. ст. 1909, там же) — український письменник, педагог, громадський діяч.

Народився у Чернігові у дворянській родині. Батько був секретарем губернської управи. Навчався в Київському університеті, звідки був виключений за участь у громадському русі. Продовжив навчання в Петербурзькому університеті, з якого також був виключений. У 1864 році закінчив Київський університет. Був активним членом Київської громади, брав участь у виданні її сатиричного журналу «Помийниця». Як «неблагонадійний» був висланий з України, вчителював у гімназіях Рязані та Орла. Через 30 років повернувся в Україну, був учителем у гімназіях Полтави та Чернігова.

Перші поетичні твори опублікував у журналі «Основа» (1862), пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские губернские ведомости», «Черниговский листок», «Киевский телеграф», альманахах «Розвага», «З потоку життя» тощо. Ранні вірші («Невольник», «Веселий час», «Веснянка» позначені волелюбним, оптимістичним настроєм. У пізньому циклі «Carmina secuntutis» («Пісні старості») домінують мотиви романсової лірики. Писав також російськомовні оповідання та нариси з мисливського життя. Здійснив переробку вірша П. Чубинського «Ще не вмерла України…», яка лягла в основу українського національного гімну.

http://incognita.day.kiev.ua/simejnuj-albom-ukraini3.html

http://leadership.kmpu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2160:13-170-18431909&catid=296:2008-08-06-13-14-14

http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1305

Видатний маестро Рівненщини / Григорій Микитович Глотко / ред. упоряд. М. І. Пономаренко . – Рівне, 2012 . – 204 с.; іл.

Пропонована книга присвячена життю, педагогічній, диригентській та громадській діяльності на протязі 1950-х - 2000-х років, Заслуженого діяча мистецтв України, підполковника Григорія Микитовича Глотко.

У книзі вміщено публікації та спогади його вихованців, колег, педагогів, близького мистецького оточення.

Книга проілюстрована світлинами з архіву родини Г.М.Глотко та М.І.Пономаренка.

                                                                                КОРИСНОГО ЧИТАННЯ!