|
Категорії розділу |
Подія дня
[669]
Висвітлюються цікаві новини
|
Книжкова новинка
[923]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
|
Наші інтерв’ю
[22]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
|
Колонка оголошень
[138]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
|
Book-симпатія
[88]
Читацькі вподобання наших користувачів
|
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Головна » 2012 » Березень » 14
Войтович
В. М.
Пересопниця. Рівненський край: історія та
культура.— Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2011, — 816 с.: іл. ІБВИ
978-966-2016-14-7
Погоринський край — безпосередньо
пов'язаний з Пересопницею. Пересопницьке Євангеліє — святиня українського
народу — визначна пам'ятка української мови та книжкового мистецтва XVI
століття стало Божественним освяченням української народної мови, відтак
первісним поштовхом, першопричиною для використання її в науково-літературній
творчості і перекладах, стало служити не тільки для релігійної пропаганди, а й
для просвіти та утвердження людської пам'яті, словесної творчості.
Пропоноване дослідження основане на
багатому живомовному матеріалі. Для написання книжки використані першоджерела,
легенди, перекази, оповіді, спогади та авторські записи про 110 сіл і містечок
історичного Погориння. Це наслідки багатьох експедиційних мандрівок і пошуків у
рукописних архівах, працях самобутніх авторів, бібліотеках, музейних сховищах.
У книзі вміщено 2100 історичних фотокарток, більшість з яких раніше не
друкувалися, та 414 світлин і малюнків, виконаних автором під час подорожей.
Для науковців, етнографів, фольклористів,
краєзнавців, мистецтвознавців, усіх, хто цікавиться історією та культурою
України.
|
"Людина,
яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом
свого життя і залишилася вірною тому девізові”.
(М. Сумцов)
Українську літературу кінця ХІХ- початку ХХ
століть, окрім невідомих письменників, репрезентувало й чимало обдарованих,
менш знаних сьогодні постатей. До них належить і талановита українська поетеса
і педагог Христина Олексіївна Алчевська.
Народилася письменниця 16 березня 1882 року в
Харкові. Батько її- Олексій Кирилович — громадський діяч, людина передових
поглядів- брав участь в українських просвітницьких гуртках; мати- Христина
Данилівна — була відомою діячкою народної освіти, організатором просвітницької
праці серед селянства і робітників. Атмосфера, в якій зростала майбутня
поетеса, інтерес і любов її рідних до народного слова, обрядів, звичаїв
виховали в ній естетичні смаки, визначили подальший шлях у житті. Х.О.
Алчевська навчалася в Харківській жіночій гімназії, а згодом пройшла
педагогічну підготовку на вищих педагогічних курсах у Франції, в Сорбонні
(1902).
Свої перші вірші та оповідання десятирічна Христя
помістила в рукописному журналі «Товарищ». Незабутнім для молодої Алчевської
стало особисте знайомство з українськими письменниками: М. Коцюбинським, Лесею
Українкою, В. Стефаником, М. Старицьким на урочистому відкритті пам’ятника І.
Котляревському в Полтаві (1903).
Із 1903 року Х. Алчевська працює в недільній
школі, де, попри заборону, читала учням українські книжки. Водночас вона робила
перші кроки в нелегальній діяльності, спробувала створити український жіночий
гурток. Дебютувала у листопаді 1905 року поетичним зверненням «До дітей мого
краю» у газеті «Хлібороб». 1905 р. Христина Олексіївна працювала викладачем
української та французької мов у середніх і вищих навчальних закладах Харкова.
Тоді ж написала ряд художніх творів, спочатку російською, потім українською
мовами, в яких відбилися настрої та сподівання демократичної інтелігенції,
засуджувалися соціальна нерівність й національний гніт. Її вірші друкувалися
майже в усіх тогочасних українських періодичних виданнях: «Хлібороб», «Рідний
край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник» та ін.
Протягом 1907-1917 рр. у різних видавництвах
вийшло дванадцять поетичних збірок Х.О. Алчевської, а саме: «Туга за сонцем»
(1907), «Сонце з-за хмар» (1910), «Пісня життя» (1910), «Вишневий цвіт» (1912),
«Пісні серця і просторів» (1914), «Сльози» (1915), «Встань, сонце!», «Мандрівець»,
«Грезы» (1916), «Пробудження» (1917). Перу письменниці належать такі глибоко
психологічні прозові твори, як «На отлет», «На роковину», «Несвідомо»,
«Метелик», «Хлоя», «Одірвана гілка». До 50-ї річниці з дня смерті Т. Шевченка
Христина написала поезію «Співець великий, син народу» та інші твори, що
увійшли до її збірки «Вишневий цвіт». Остання збірка поетки «Clematis» побачила
світ у 1922 р. Її першу збірку «Туга за сонцем» позитивно оцінив І. Франко. За
висловом поета Христя Алчевська належала до того покоління українського
письменства, яке започаткувало ХХ століття в нашій літературі «досить значним
піднесенням духу, зростанням ентузіазму, зростом праці на різних полях,
виясненням мети, консолідацією сил, небувалим досі загальним ож
...
Читати далі »
Категорія: Подія дня |
Переглядів: 1102 |
Додав: Ксюша |
Дата: 14.03.2012
|
|
|
|
| |