Сидір Мидловський (І. М. Мидловський) (криптонім: Т. Ш; *4 лютого 1854, Саджавка — †18 липня 1916, м. Львів) — український актор, театральний діяч і письменник.

Народився в селі Саджавці (зараз Надвірнянського району Івано-Франківської області).

Закінчив гімназію в місті Станіслав (1873, нині м. Івано-Франківськ) і правничий факультет Львівського університету (1873–1877).

1880 працював у судових установах у м. Станіслав, 1883–1891 — в суд. ус­тановах у Польщі. 1891–1913 — в м. Тернопіль: ад'ютант окружного суду, від 1897 — заступник проку­рора, 1911–1912 — радник вищого крайового суду.

1890–1910 — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. 1901–1910 — голова хорового товариства «Боян» (1-й голова), діяч «Руської бесіди» та «Міщанського братства» (всі — місто Тернопіль).

Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових драм «Нещасна любов», перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.

Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині.

У 1914 році Сидір Мидловський виїхав до Львова, де й помер 18 липня 1916 року.

Автор мелодрам і п'єс:

·         «Капраль Тимко» (1875),

·         «Інвалід» (1881; заборонила цен­зура),

·         «Нещасна любов», «Опир» (обидві — 1885),

·         «Наші переселенці» (1897; всі — з музикою В. Матюка), які поставив театр товариства «Руська бесіда» й аматорські драматичні гуртки Тернополя.

Пісні з п'єс Мидловського, зокр. «Родимий краю, село родиме», «Вийди, ох вийди», «Прощальна пісня», «Чи я собі не легінь» виконували М. Байко, Д. Гнатюк, С. Крушельницька, М. Менцинський, М. Сабат-Свірська та ін. Його пісня «Родимий краю, село родиме» з музикою Віктора Матюка була улюбленою піснею Соломії Крушельницької.