ВАКАЛЮ́К-ДОРОШЕ́НКО Марія Іванівна (26. 08. 1926, с. Студена, нині Піщанського району Вінницької області) – письменниця, перекладачка. Дружина І. Дорошенка. Член НСПУ (1982). Закінчила Львівський педагогічний інститут (1950). Відтоді працювала редактором, від 1978 – зав. редактора художньої літератури видавництва «Каменяр», від 1992 – головним редактором видавництва «Плай» у Львові. Основа повістей «Моноліт» (1968), «Важкий хліб» (1976), «Бар’єр» (1980), «Порив» (1984) – автобіографічна: довоєнне дитинство, епізоди шкільного життя, румунська окупація, народний опір. 1994 видала книгу прозових мініатюр «Одкровення». Поетична збірка «Книга болю» (1990), «Влада чуттів» (1997) і «Коли ти далеко» (2001) складають вірші про сьогодення, інтимна лірика. Усі зазначені твори Вакалюк-Дорошенко опубліковані у Львові. Переклала з болгарської мови окремі твори П. Славинського, К. Калчева, А. Гуляшки, Б. Райнова (у співавторстві з К. Марущак).

Джерела

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32911