Савчин Іван Петрович (* 23 січня 1934, Задвір'я, Буський район, Львівська область) — письменник, краєзнавець, просвітитель, почесний громадянин Буського району.

Іван Петрович Савчин народився 23 січня 1934 р. в с. Задвір'я тепер Буського району Львівської області в родині хліборобів.

1950-го року закінчив місцеву середню школу і вступив до філологічного факультету Львівського державного університету, але за два тижні був виключений через сестру Марію, яка брала участь у ОУН(б), і був заарештований та ув'язнений у тюрмі на Лонцького у Львові, після чого за два місяці разом з матір'ю і старшою сестрою Ольгою та неповнолітніми сестрою Надею і братами Богданом і Зеновієм в кінці січня 1951 р. опинився на засланні у Східному Сибірі (в Іркутській області).

У 1956 р. почав на засланні працювати механіком в ліспромгоспі. У квітня 1959 р. повернувся із заслання до с. Задвір'я, а наступного року і його родина та дружина Людмила. У Задвір'ї він влаштувався робітником плодорозсадника Львівського тресту зеленого будівництва.

З 1960 р. І. Савчин працює механіком у колгоспі «Прогрес» в Задвір'ї, а з кінця 1963 р. — учителем виробничого навчання в Задвір'янській середній школі. Того ж року знову вступив на заочне відділення факультету журналістики Львівського державного університету, який закінчив 1968 року.

У 1967 році він став коресподентом Буської районної газети «Прапор Жовтня».

З квітня 1990 р. до липня 1994 року Іван Савчин став редактором Буської районної газети, яка згодом отримала назву «Воля народу».

У листопаді 1989 р. за його ініціативи було створено Буське районне відділення Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, а у лютому 1992 р. — осередок Спілки політичних в'язнів. Майже жодне з велелюдних віч, які проводились в районі, не обходилось без його участі.

У 1993 р. його було обрано головою Буської районної організації КУНу, яку очолював більше десяти років.

У 90-х роках двічі обирався депутатом Буської районної ради.

грамота і почесна відзнакою «Хрест Звитяги»

медаль до 90-річчя Степана Бандери

Грамотою і почесна ювілейною відзнакою до 100-річчя Романа Шухевича

Грамотою з нагоди 15-ої та 20-ої річниць Незалежності України.

Іван Петрович Савчин — член Спілки журналістів з 1971 р. З травня 1993 р. він став членом й Національної Спілки письменників України.

Перші літературні спроби І. Савчина припадають на шкільні роки. Друкуватися почав після повернення з Сибіру в районній газеті Глинянського району «Радянське село». У 1985 р. вийшов друком роман «Важкий шлях», присвячений князеві Василію-Костянтину Острозькому, в післямові якого В. Смолій наголосив:« Твір побудовано на основі добротного фактичного матеріалу, в першу чергу документальних джерел, які відображають різні сторони життя епохи »

— Смолій В., Післямова // Савчин І. Важкий шлях: Історичний роман / В. А. Смолій. – Львів: Каменяр, 1985. – С. 211-217

Тему національно-культурного відродження українців І. Савчин продовжив в романі «Львівське братство».

В наступних художніх творах письменника також вже діють його сучасники. Так, в романі «В долинах Юдолі» (2003 р.) висвітлені методи репресивних органів СРСР щодо українських патріотів. А у 2009 р. вийшов автобіографічний роман «Ясир», в якому автор описує своє заслання до Сибіру.

Крім художніх творів, І. Савчин написав ряд історико-краєзнавчих розвідок, опублікуваних у Буській районній газеті здебільшого у 1980-х роках, присвячених історії сіл Милятина, Йосипівки, Андріївки та ін. Урім того, він є автором кількох краєзнавчих книг:

Буськ у вирі століть. — Львів: Львівські новини, 1996.

Задвір'я . — Львів: Сполом, 2009.

Джерело:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Савчин_Іван_Петрович

Твори: