Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [647]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [639]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [122]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [57]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Квітень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1057
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Понеділок, 22.04.2019, 20:10ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Подія дня
« 1 2 ... 19 20 21 22 23 ... 64 65 »

     17 квітня в читальній залі бібліотеки відбулась приємна зустріч з Олексієм Івановичем Примаком, письменником, краєзнавцем, публіцистом… Народився Олексій Іванович в с. Біловіж Рокитнівського району на даний час проживає на Львівщині.

     Пан Олексій завітав до нашої книгозбірні, щоб презентувати та подарувати свою книгу «Образки любові» та книгу Робіна Шарма «Натхнення на щодень», яку він переклав українською мовою.

  

Оксана Лісовець.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 193 | Додав: Ксюша | Дата: 17.04.2015 | Коментарі (2)

     15 квітня об 11.00 годині в читальній залі бібліотеки пройшла презентація книги «Лікарські гриби», нашого земляка, уродженця с. Біловіж  Андрія Примака (краєзнавць, географ, кандидат технічних наук, викладач природничо-географічних наук Пирятинської філії Європейського університету.).

     Пан Андрій на даний час проживає на Полтавщині, на малу Батьківщину завітав на святкові гостини та заразом презентувати для своїх земляків свою нову книгу «Лікарські гриби».

     Розпочалась презентація знайомством з письменником. Представила пана Андрія аудиторії та ознайомила з біографічними даними бібліограф ЦРБ Валентина Єремейчук. Ну, а далі слово мав Андрій Іванович, який не тільки цікаво презентував свою книгу про гриби та їх цілющі, лікувальні властивості, а й поділився багатьма корисними рецептами приготування грибів, зокрема і тих, які ми мало вживаємо вважаючи їх не їстівними. 

     По закінчені зустрічі автор подарував довідкове видання  до фонду бібліотеки, а бажаючі мали змогу придбати книгу з автографом автора.

  

Оксана Лісовець.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 333 | Додав: Ксюша | Дата: 16.04.2015 | Коментарі (0)

     Світле свято Великодня, до якого кожна господиня готується з року в рік. І атрибутами якого незмінно є паска та крашене яєчко (крашанка). Заздалегідь підшуковуються рецепти випікання пасок, в декого вони передаються від матері до доньки і т.д.

     І, от третього дня свята (14.04.) бібліотекарі райцентру в читальній залі бібліотеки організували виставку пасок та крашанок, які приготували власноруч. Кожна пасочка індивідуальна не схожа на іншу за формою та прикрасами, ну, а смакові якості покаже дегустація по закінченні виставки. Звичайно буде обмін рецептами та пригощання користувачів, гостей бібліотеки.

Тож, вкотре Христос Воскрес. Воістину Воскрес!

Оксана Лісовець.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 381 | Додав: Ксюша | Дата: 16.04.2015 | Коментарі (0)

Шановні  друзі, партнери, колеги!!!

Друзі, прийміть найщиріші вітання з світлим Христовим Воскресінням.

Хай лине увись передзвін великодній,

І кличе молитва душу в політ!

Хай зійдуть на землю щедроти Господні

І крила розгорне оновлений світ!

З Воскресінням Христовим

щиро Вас вітаємо!

Жити в радості й любові

від душі бажаємо!

Запашною нехай буде Великодня Паска

І до віку буде з Вами світла Божа ласка!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Щиро, колектив бібліотеки.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 175 | Додав: WWWWW_W | Дата: 10.04.2015 | Коментарі (0)

     Друзі, запрошуємо до перегляду книжкової інсталяції «Весна – час читати!», що оформлена у читальній залі нашої бібліотеки.

     На виставці викладені книги з книжкової полиці Буккросинг (обмін прочитаними книгами.). А, чи не бажаєте обмінятись прочитаною книгою з домашньої бібліотеки, і Ви? Долучайтесь!!!

РАДО ЧЕКАЄМО НА ВАС! Крокуйте у чарівний світ книги! 

Оксана Лісовець

Категорія: Подія дня | Переглядів: 650 | Додав: WWWWW_W | Дата: 03.04.2015 | Коментарі (0)

     Я́ків Григо́рович Са́вченко (*  2 квітня 1890, с. Жабки тепер с. Луценки Лохвицького району Полтавської області —† 2 листопада 1937, Київ) — український поет, літературний критик та публіцист, брат поета Павла Савченка.

Біографія.

     Яків Григорович Савченко народився 2 квітня 1890 року в селі Жабки (з 1928 року — Луценки), Лохвицького району Полтавської області в селянській сім'ї.

      Вчився в Київському університеті, проте не закінчив його. Працював у видавництві «Струмок» (Житомир), потім учителював на Сумщині.

Творчість.

     Перший вірш був надрукований у львівській «Ілюстрованій Україні» (1913). У 1917–1926 друкувався в журналі «Шлях», «ЛНВ», «Універсальний журнал», «Мистецтво», «Глобус», «Життя й Революція», «Гарт». Яків Савченко постійно виступає в періодиці з статтями, фейлетонами, поезіями. 1918 р. в Житомирі побачила світ перша збірка Якова Савченка «Поезії, кн. 1». 1921 р. вийшла друга збірка «Земля». По тому поетичних книжок Савченко не видавав, хоча й публікував окремі вірші в періодиці.

      У поезії розпочав з оспівування національно-визвольної революції, перебував якийсь час під впливом французького (Стефан Малларме) і російського символізму (Федір Сологуб) і став символістом тичинівського типу з його неоромантикою і революційною патетикою. Як редактор «Літературно-критичного Альманаха» (1918) й один із засновників «Музагету», Савченко належав до основоположників українського символізму. Якийсь час співпрацював з панфутуристами.

     Найпліднішим періодом творчого життя критика були друга половина 20-х — початок 30-х років. Він активно друкувався в газетах і журналах, окремими виданнями вийшли книжки: «Азіятський апокаліпсис» (1926), «Поети й белетристи», «Проти реставрації греко-римського мистецтва» (1927), «Доба й письменник», «Народження українського радянського кіно» (про О. Довженка, 1930), «П'ятнадцять років театру імені Ів. Франка» (1935).

      Перейшовши на літературну публіцистику і ставши провідним членом літературних організацій «Жовтень» та ВУСПП, дотримувався у своїй діяльності офіційних позицій і настанов, виступаючи проти неокласиків і ваплітян. У багатьох своїх працях Яків Савченко виявив неабияке обдаровання аналітика, проте й показав себе в літературній боротьбі того часу одним із найпомітніших представників войовничої вульгарно-соціологічної критики.

     В 20-х роках Савченко працював у київських газетах «Більшовик» і «Пролетарська правда», з 1929 року — редактором у ВУФКУ й на кінофабриці (1931–1933). У цей же період викладав теорію драми, сценарію і літератури на сценарному та режисерському факультетах Київського кіноінституту.

     1933 р. був звільнений як з викладацької, так і з редакторської роботи «за протягування націоналістичних поглядів». Ім'я Савченка стало раз по разу виникати у показаннях письменників, заарештованих 1934-го і наступних років…

     Про творчість Якова Савченка писали: А. Ніковський (у зб. «Vita Nova», 1920), М. Зеров, Ю. Меженко, Д. Загул, О. Дорошкевич й ін.

     В Києві мешкав у будинку письменників Роліт.

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 445 | Додав: WWWWW_W | Дата: 01.04.2015 | Коментарі (0)

      Вади́м Дми́трович Кри́щенко (* 1 квітня 1935 року, Житомир) — український поет-пісняр. Заслужений діяч мистецтв України. Автор понад 30 поетичних збірок, понад 300 пісень.

Біографія.

     Дитинство минуло на берегах річки Хомори у бабусі з дідусем у селі Глибочок Баранівського району.

     Після повернення батька з фронту Крищенки оселилися в Житомирі. Батько працював директором середньої школи № 1 на Мальованці, а згодом — у школі № 23, яку й закінчив Вадим.У 2011 році в ЖМГГ №23 було відкрито музей В.Крищенка. Коли йому виповнилося 14 років (навчався у сьомому класі), померла його мати. Її світлий образ і тема малої батьківщини проходять крізь всю творчість поета.

     Писати вірші почав ще в школі. Великий вплив на його становлення як поета-пісняра справив Андрій Малишко.

     Вчився на факультеті журналістики Київського університету, відвідував літературну студію, якою керував Юрій Мушкетик, а старостою був Василь Симоненко.

     Згадує Вадим Крищенко:«  «Один із перших своїх поетичних зошитів я віддав читати Андрію Малишку. По якомусь часові приходжу до нього і з хвилюванням запитую: «Андрію Самійловичу, ну як?.. У відповідь чую: «Твої вірші, Вадиме, як пісня». Я тоді подумав: «А це добре, чи погано?» Тільки через багато років по тому зрозумів, що великий Майстер, який сам прекрасно писав пісні, зумів розгледіти в поетові-початківцеві цю схильність до пісні».     

     Після закінчення університету працював журналістом. 1963 року побачила світ перша збірка поезій «Тепла прорість». У наступні роки з'явилося ще понад 30 поетичних збірок Крищенка, він автор понад 300 пісень. Працював у співавторстві з такими композиторами, як Геннадій Татарченко, Олександр Злотник, Ігор Поклад, Олександр Морозов, Павло Дворський і багато інших.

     Найвідоміші пісні: «Хай щастить вам, добрі люди», «Родина», «Молитва», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Осінні яблука».

     Софія Ротару, Василь Зінкевич, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Квартет "Гетьман", Оксана Білозір, Іван Попович, Павло Дворський, Павло Зібров, Віталій і Світлана Білоножки, Віктор Шпортько та багато інших українських співців охоче включають до свого репертуару пісні Вадима Крищенка, стаючи разом із композиторами його співавторами. Неперевершеними виконавцями пісень поета були Назарій Яремчук і Раїса Кириченко.

     Вадим Крищенко неодноразово ставав переможцем конкурсу сучасної української пісні «Пісенний вернісаж», який щорічно проводиться в Національному палаці «Україна».

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 302 | Додав: WWWWW_W | Дата: 31.03.2015 | Коментарі (0)

    Грищук Броніслав Антонович народився 1 квітня 1940 року в селі Сергіївці Волочиського району Хмельницької області в селянській сім’ї. Закінчив Львівський державний університет їм. Ів.Франка, факультет журналістики (1967 р.).

     Прозаїк, поет, публіцист. Член Спілки Письменників України з 1975 року. Перший поетичний твір був надрукований 1960 року в армійській газеті “Крылья победы”. Перша книжка оповідань побачила світ у видавництві “Молодь” (Київ, 1972 р.). Багато років працював журналістом у газетах Львівщини та Хмельниччини, редактором видавництва (газета ПрикВО “Слава Родины”, обласна молодіжна газета “Ленінська молодь”, видавництво “Каменяр” – 1966 – 1972 рр., обласна газета “Радянське Поділля – 1972 – 1980 рр.), відповідальним секретарем Хмельницької обласної організації Спілки письменників України (1980 – 1986 рр.), редактором Хмельницької обласної газети “Подільські вісті” (1992 – 1993 рр.). Лауреат обласної літературної премії ім. М.Годованця, заслужений журналіст України, лауреат диплома і премії “Золоте перо” Спілки журналістів України, автор 20 книг прози, поезії, публіцистики. Окремі його твори та книжки були перекладені російською, білоруською, словацькою, грузинською, вірменською, казахською, узбецькою та іншими мовами. 

     За його сценарієм на Хмельницькому обласному телебаченні знято художній фільм "В золотому дощику масло полоскала", а на сцені Хмельницького моно-театру "Кут" поставлено за його драмою спектакль "Поет і Kат".

     Джерела:

https://school8khm.wordpress.com/2011/03/24/грищук-броніслав-антонович/

http://uk.wikipedia.org/wiki/Грищук_Броніслав_Антонович

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=155&type=biogr

Твори:

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=155&type=tvorch

Категорія: Подія дня | Переглядів: 246 | Додав: WWWWW_W | Дата: 31.03.2015 | Коментарі (0)

     Галина Леонідівна Гордасевич (31 березня 1935, м. Кременець на Тернопільщині — 11 березня 2001, м. Львів, похована у Кременці) — відома українська поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху.

Біографія.

     Народилася 31 березня 1935 року в м. Кременці на Тернопільщині в родині священика Леоніда Гордасевича (1912–1990), політв'язень (1946–1953), та Олени (1912–2000) з родини Хомчуків. Дитинство письменниці пройшло на Волині, де вона жила і вчилась у с. Городці, м. Дубровиці, с. Кричильську, м. Острозі, м. Костополі.

     Після закінчення 7-річки навчалася в Острозькому педучилищі. У 16 років була арештована і засуджена на 10 років таборів, як було написано у вироку: «… за антирадянську агітацію серед студентів».

     Звільнилася через неповних 3 роки і приїхала на Донбас, де починала з різноробочої на будівництві. Навчалася в школі робітничої молоді. Вступила до Донецького індустріального інституту, потім на театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в Макіївці (тоді народила сина Богдана[1]) на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжонково, друкарем у Донецькій обласній друкарні.

     В середині 1960-тих років знову почала писати вірші, трохи пізніше — прозу і критичні статті. 1971 року закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві.

Творчий доробок.

      Автор поетичних збірок «Веселки на тротуарах» («Радянський письменник», 1966 р.), «Наречена сонця» («Донбас», 1976 р.), «Високе полум'я дня» («Радянський письменник», 1980 р.), «Слід зірниці» («Радянський письменник», 1986 р.), книжок прози «Вицвіла шипшина» («Радянський письменник», 1974 р.), «Твій тихий дім» («Донбас», 1980 р.), «Двадцять років і один день» («Радянський письменник», 1984 р. та «Донбас», 1985 р.), «Прекрасні імена жіночі» («Донбас», 1990 р.), а також публіцистичної книжки «Письма к другу» («Донбас», 1989 р.) і літературних портретів українських поетес «Силуети поетес» («Радянський письменник», 1988 р.). Автор публіцистичних та критичних статей у ряді українських журналів. Лауреат премій ім. О. Білецького та ім. В. Марченка. Галина Гордасевич була активним громадським і політичним діячем — у 90-х роках вона була членом багатьох новітніх громадських організацій України, народжених демократією.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гордасевич_Галина_Леонідівна

http://archive.khpg.org/index.php?id=1116609442

Твори:

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 275 | Додав: WWWWW_W | Дата: 30.03.2015 | Коментарі (0)

     Заслужений працівник культури України, письменник, публіцист, член Національної Спілки письменників України Степан Олександрович Бабій народився 28 березня 1940 р. в с. Голибісах біля старовинного містечка Шумськ Тернопільської області.

     Рости й навчатися довелося в репресованій родині (по батьківській і по материнській лініях), відчути всю несправедливість комуно-більшовицького режиму під час вибору дороги в життя й особливо – виходу на літературну стежку. Основні віхи: середня школа, медичне училище, служба в армії, курс філфаку Львівського університету, який вимушений був залишити з політичних міркувань. Закінчив Тернопільський медичний інститут, після чого почав працювати лікарем на Рівненщині. Чотири роки перебував на творчій роботі. З 1990 р. по 1992 р. працював завідувачем відділу культури Рівненської міської управи та головою комісії з питань перейменування об’єктів, територій, вулиць, тощо. З 1993 р. – на посаді заступника представника Президента, згодом – заступника голови Ради народних депутатів у Здолбунівському районі. Член Національної спілки письменників України з 1981 року.

     Автор поетичних і прозових книг "Журавлиний невід” (1972), "Відкриваю себе” (1980), "Музика крил” (1986), "Пізні яблука” (1987), "Потривожені птахи” (1990), "Хитавиця-купавиця” (1992), "Із вирію літ” (1992), "Ріка у відблиску очей” (1993), "Криниці на пагорбах” (1993), "Плата за любов. Прокляття волхвів” (2003), "Україна під сатаною” (1997), "Це інший світ” (1998), "У холодному блиску комет” (2000), "Такий день” (2001), "Вертаючись з небес” (2002), "Нічні спалахи” (2003) та публіцистики "Волинські дзвони” (1994), "Луни повстанського краю” (2002) та інших.

     Співавтор і ведучий трьох телефільмів про Т.Г. Шевченка, телефільмів «Одержима» (про Л. Українку) і «Гурби».

     Лауреат літературних премій імені Валер’яна Поліщука (1985) і Світочів (2003).

Джерела:

http://libr.rv.ua/ua/virt/38/

http://uk.wikipedia.org/wiki/Бабій_Степан_Олександрович

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=259&type=tvorch

Категорія: Подія дня | Переглядів: 177 | Додав: WWWWW_W | Дата: 27.03.2015 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2019 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов