26 лютого виповнюється    -    210 років від дня народження Віктора Гюго (1802-1885), французького письменника.

      ВІКТОР ГЮГО (1802-1885) - вождь французького романтизму, його теоретик. Він відіграв значну роль у створенні романтичного роману, у реформі французької поезії, у розбудові романтичного театру.

Творчість Гюґо дуже різноманітна: романи, лірична поезія, драми у віршах і прозі, політичні промови в Палаті перів, численні листи.

Віктор Гюґо вклав значний внесок в оновлення поезії і театру як лідер течії романтизму у французькій літературі. Він також дозволив багатьом поколінням розвинути думку, що ідеологічна позиція письменника в політичному житті завдяки численним зобов'язанням прирікає його на вигнання.

У період, що передував революції 1848, Гюґо майже повністю закинув художню творчість і активізувався як політичний діяч. Він став переконаним республіканцем і після 1848 брав активну участь у боротьбі за збереження і зміцнення республіканського ладу.

Французьку літературу XIX століття неможливо уявити без Віктора Гюго. Творчість Гюго, найвидатнішого французького романтика, вождя французького романтизму, його теоретика, вражаюче багатогранна й розмаїта: він великий поет, прозаїк, драматург, до того ж літературний критик і бойовий, темпераментний публіцист.

 Біографія.

... Читати далі »

      25 лютого день народження відомої української письменниці Ле́сі Украї́нки.

         Леся Українка (справжнє ім'я: Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; *13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинський[3] — †19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах:  поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня ка ... Читати далі »

 Друзі, пропонуємо Вам ознайомитись з науково-популярним журналом «Будьмо здорові». Прочитавши журнал Ви зможете дізнатись про лікування та профілактику захворювань, поради читачів журналу, консультацію спеціалістів, про лікувальні таємниці природи, дізнаєтесь багато цікавої та корисної інформації з рубрик «Лікарева мудрість», «Із лікаревої практики» та ще безліч корисних порад.

Кому не знайоме приємне порушення і рій ідей перед ремонтом? Ідеї крутяться змінюючи одна на одну, видозмінюються, підпадають під чужий вплив і т.д. Далеко не всі «геніальні» ідеї доживають до втілення. Відбувається це з різних причин - щось друзі відрадили, щось самому перестало подобатись, щось практично важко здійсненне і т. ін. Тому що правильно, і з найменшими втратами пройти шлях від ідеї до втілення.

Практичні ідеї для вашої квартири ви завжди зможете знайти в журналі «Уютно и удобно», весняна трансформація в спальні, вікна без фіранок, ванна за прозорими дверима, нові кольори та візерунки, всі ці ідеї для втілення ви зможете знайти в другому номері журналу  «Уютно и удобно».

Жіночий журнал «Здоров'я»- важливе джерело знань для сучасної, стильної, гарної і здорової жінки.

Цікавий і різноплановий журнал, який виступає не тільки в ролі близької подруги, але і в ролі експерта: особистий сімейний лікар, особистий косметолог і стиліст, особистий тренер, і особистий психолог.

Розділи видання - «Здорове життя», «Красиве життя», «Смачне життя» - розкривають теми, актуальні для будь-якого часу року і конкретного місяця, матеріали видання містять порівняльні характеристики різних марок продукції, досвід зірок і історії з життя звичайних людей, які перемогли хворобу, впоралися із зайвою вагою. Особливу увагу видання приділяє авторським методикам підтримки здорового способу життя. Кулінарні рецепти у виданні супроводжуються порадами дієтолога та інформацією про користь і цілющі властивості різних продуктів. І головне: читачки мають можливість задавати питання фахівцям різного профілю.

Взяти журнал у користування можна у читальному залі нашої бібліотеки. Читайте та будьте завжди ЗДОРОВІ.

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

        В нашій бібліотеці формується фонд на електронних носіях. Твори письменників, поетів, літераторів можна взяти в нашій бібліотеці не лише в друкованому варіанті, а й в електронному на CD носіях.

На даний час найбільшим попитом користуються книги з повним текстом художніх творів з шкільної програми, та сучасних українських та зарубіжних авторів.

Та наша колекція постійно поповнюється електронними та аудіо- книгами.

Друзі, презентуємо Вашій увазі журнал «Огородник». На сторінках якого Ви зможете знайти безліч потрібної та цікавої інформації по вирощуванню та догляду за рослинами, консультації спеціалістів, технології вирощування сільськогосподарської продукції, посівний календар на 2012 рік та ще багато потрібної інформації.

Взяти в користування журнал «Огородник» можна в читальному залі нашої бібліотеки.

      Перегортаючи сторінки щомісячного-виробничо-практичного журналу «Дім.Сад.Город.» ви знайдете корисну та кваліфіковану інформацію по вирощуванню та догляді за сільськогосподарською продукцією. Отримати відповідь спеціалістів галузі на запитання,  що вас цікавлять, садіння та пересаджування рослин, догляд за домашніми питомцями, рецепти страв до свята.

Журнал друкується за розділами: «Щедра грядка», «Квітник», «Ходімте в сад», «Домашня ферма».

Дорогі друзі, внести чутливість в будні і зробити їх яскравішими пропонує вам журнал «Сабрина». Саме з таким настроєм «Сабрина» радить розпочати новий рік і пропонує безліч ідей для створення модного зимового одягу. Тим, хто прагне виглядати презентабельно, прийде до смаку пряжа класу люкс – альпака, кашемір і ангора, вона додасть вашому стилю нотку стриманого аристократизму.

Перегортаючи сторінки журналу ви зможете знайти саме той тип в’язки якому надаєте перевагу.

 2 лютого виповнюється 115 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897–1968) – видатний поет української еміграції, культуролог, літературний критик. Народився 1897 р. у Ново-Архангельському на Херсонщині, у родині українського активіста-просвітянина. У Єлисаветграді закінчив реальну школу (навчався разом із Юрієм Яновським), був студентом Петербурзького політехнічного інституту. В роки першої світової війни служив офіцером у царській армії, закінчив Київську військову школу. В період УНР (1917–1921) стає старшиною петлюрівської армії.

Після падіння української держави перебував у таборі інтернованих у Каліші, де в 1922–1923 рр. разом із М. Селегієм видавав щомісячник «Веселка». У 1923 р. переїздить до Чехословаччини. У цьому ж році у м.Подєбради закінчив Українську господарську академію і працює інженером на роботах у Варшаві й Празі. Активно друкується в галицькій та еміграційній періодиці, зокрема, в «Літературно-науковому віснику», «Віснику», часописі «Ми» тощо. У Варшаві й Празі знайомиться і зближається з ідеологом українського інтегрального націоналізму Дмитром Донцовим, письменником та історіософом Юрієм Липою, поетами Юрієм Кленом, Олексою Стефановичем та іншими і стає найбільш одіозною постаттю в культурному житті української еміграції. Після другої світової війни входить до МУРу (Мистецький Український Рух) і деякий час мешкає у Німеччині, викладає математику в Українській гімназії в м. Реґенсбурґ. Наприкінці 40-х переїздить до США і мешкає в Нью-Йорку. Помер 1968 р. і похований в «українському пантеоні» у Баунд Бруку.

Його перу належать 10 поетичних збірок – «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926), «Земля й залізо» (1930), «Земна Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Влада» (1951), «П'ята симфонія» (1954), «Остання весна» (1954), «Серпень» (1959), «Перстень і посох» (1972, видана після смерті), а також «Книга спостережень» у 2-х томах, що містить літературознавчі, культурологічні, літературно-критичні та публіцистичні статті та есе, котрі друкувалися в еміграційних часописах. Творча спадщина Є. Маланюка в повному обсязі поки не видана.

У світоглядному плані поезія і проза (есеїстика) Маланюка становлять одне ціле. Найголовнішою, стрижневою була ідея української державності, яка становила енергетичне джерело творчості Є.Маланюка. Від перших сторінок табірного калуського альманаху «Озимина», що починався циклом «Держава Жовтня» і до останнього вірша «Ностальгії», посмертної книжки «Перстень і посох», де нездійсненна мрія постає в образі понтійської Навсікаї, не вгасає «державницький мотив» поезії Маланюка. Та її досить умовно можгна поділити на два основні періоди: поезія міжвоєнного часу, підсумована збіркою вибраного (1943), і доробок, написаний після другої світової війни.

... Читати далі »