Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Подія дня [647]
Висвітлюються цікаві новини
Книжкова новинка [647]
Новинки літератури та періодики, що надходить до фондів бібліотеки
Наші інтерв’ю [19]
Інтерв’ю з користувачами бібліотеки, колегами, відомими людьми Рокитнівщини
Колонка оголошень [123]
Оголошення про заходи бібліотеки, району
Book-симпатія [60]
Читацькі вподобання наших користувачів
Пошук
Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Оцініть наш блог
Всього відповідей: 1059
Друзі сайту




    






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Понеділок, 17.06.2019, 15:33ГоловнаРеєстраціяВхід
БІБЛІОNEWS
блог Рокитнівської центральної районної бібліотеки
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Архів матеріалів
« 1 2 ... 140 141 142 143 144 ... 150 151 »
     Костянтина Іванівна Малицька (1872-1947) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка Дністрова; *30 травня 1872, Кропивник, Калуського району Івано-Франківської області — †17 березня 1947, Львів) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».
 
Біографія
     Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім'ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію — у Львові. Вчителювала в народних школах невеличких міст Галичини (зокрема в Галичі), на Буковині (Лужани) та у Львові в дівочій школі Українського Педагогічного Товариства. Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні «Просвіти», товариства, тощо. Працювала в педагогічних товариствах «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю»
 
     У 1912 спільно з М. Білецькою дала почин для заснування фонду «На потреби України», що був матеріальною допомогою для УСС 1914 р. У 1914 інтернована російською окупаційною владою до Красноярська, де стала першою вчителькою української школи імені І. Котляревського. Після п'ятирічного перебування в Сибіру Костянтина Іванівна у 1920 р. повернулася до Львова, де знову почала працювати в школі імені Тараса Шевченка.
 
Твори
     Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема «Малі герої», «Гарфа Леїлі»; автор багатьох січових пісень. Друкувала твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», сатиричному часописі «Комар» та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу «Дзвінок» (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади.
     У радянський час, з 1939 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, укладала універсальний покажчик дитячої літератури. Померла у Львові 17 березня 1947 р.
Категорія: Подія дня | Переглядів: 432 | Додав: WWWWW_W | Дата: 30.05.2012 | Коментарі (0)

  Громадські обговорення «Якою має бути бібліотека нашої громади?» на території Рокитнівської селищної ради.

На території Рокитнівської селищної ради функціонують три  бібліотеки: Рокитнівська центральна районна бібліотека, Рокитнівська дитяча бібліотека (з шкільними відділами в ЗОШ №3 та Рокитнівській гімназії), Рокитнівська міська бібліотека, які розміщенні в окремих пристосованих приміщеннях.

Протягом березня – травня 2012 року бібліотеками селища проведено громадські обговорення на тему: «Якою має бути бібліотека нашої громади?». Ціль обговорення - гарантування права громадян висловити власну позицію та думку про сучасне бібліотечне обслуговування, доступність інформації.

Участь в опитуванні прийняли всі бібліотеки селища .

Розповсюджено в навчальних закладах плакат «Візьміть участь у громадських обговореннях «Якою має бути бібліотека нашої громади?»: Рокитнівському медичному училищі, професійному ліцеї, Рокитнівській ЗОШ №3, Рокитнівській гімназії. Також плакат розміщений на дошках інформації на ринку, вокзалі, біля Будинку культури.

Проведена рекламна компанія: надрукована стаття в місцевій газеті «Новини Рокитнівщини», виставлені матеріали на офіційному сайті Рокитнівської ЦСПШБ (http://roklibr.at.ua/), на блозі БІБЛІОNEWS (http://rokitne-blog.at.ua/).  Соціальних мережах  ВКонтакті, facebook.

Оформлено куточки  де зроблено фото-колаж : «Сучасна бібліотека», «Інтер’єр сучасної бібліотеки», «Бібліотека майбутнього», скринька для анкет та пропозицій користувачів.

На сучасному етапі користувачі бібліотек хочуть мати сучасні послуги: наявність ігрової зони для дітей, телефонізація бібліотек, наявність комп’ютерів, сканерів, периферійних пристроїв, необхідність доступу до Інтернету, навчання у бібліотеці роботі на ПК, необхідність телевізора, мультимедійного обладнання, мати можливість переглядати відеофільми.  З опитаного видно, що користувачі хочуть мати хорошу матеріальну базу: покращити інтер’єр бібліотеки, необхідність ремонту, потреба в сучасних  меблях. Під час обговорення піднімалося питання придбання сучасної літератури: навчальну літературу, довідкові видання, збільшення кількості періодики для дітей, та юнацтва.

 

 

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 7433 | Додав: Ксюша | Дата: 29.05.2012 | Коментарі (1)

Міжнаро́дний де́нь миротво́рців — міжнародний день, що відзначається ООН щороку 29 травня, а також офіційно відзначається в Україні з 2003 р.

Історія дня

Свято було встановлено в Україні після офіційного звернення Асоціації миротворців України до Президента України «…ураховуючи вагомий внесок миротворців у підтримання стабільності у різних регіонах планети та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН…» згідно з Указом Президента України «Про Міжнародний день миротворців» від 30 квітня 2003 р. № 374/2003.

Із встановленням в Україні Міжнародного дня миротворців було відмінено День миротворця.

Коли в цей день у 1948 році Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй заснувала першу місію з підтримки миру, мало хто з присутніх у залі Ради міг уявити, до якого ступеню зміниться миротворча діяльність Організації Об’єднаних Націй.

Час легко озброєних миротворців, що здійснюють піше патрулювання вздовж лінії припинення вогню між суверенними державами, давно минув. Нинішні миротворчі операції Організації Об’єднаних Націй набувають все більш складного і багатопланового характеру, і не обмежуються перевіркою дотримання режиму припинення вогню, а фактично вирішують завдання відбудови країн, які опинилися на межі краху, часто після конфліктів, що тривали десятиліттями.

Військовослужбовці у блакитних касках та їх цивільні колеги спільними зусиллями організовують вибори, беруть активну участь у реформуванні поліції і судової системи, займаються захистом прав людини, стверджують принципи рівності чоловіків і жінок, здійснюють розмінування і організовують добровільне роззброєння колишніх комбатантів і підтримують заходи з повернення біженців і переміщених осіб в їх рідні місця.

Ця безцінна робота пов’язана з ризиком. Сьогодні у 18 операціях, керованих Департаментом операцій з підтримки миру, служать більше 72 000 військовослужбовців і 15 000 цивільних осіб, і, таким чином, Організація Об’єднаних Націй є найбільшою в світі багатосторонньою організацією, що вирішує завдання постконфліктної стабілізації.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_день_миротворців

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=119

Категорія: Подія дня | Переглядів: 488 | Додав: Ксюша | Дата: 29.05.2012 | Коментарі (0)

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня.

Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.

Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр.., А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (в 1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні.

Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою».

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р.

Всього в Україні в 1574 - 1648 рр.. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торговельні міста - Київ, Львів, Острог: тут були не лише кадри ремісників, книжників, редакторів, але й можливості ширшого збуту. При великих друкарнях були свої книгарні. Продажем книжок займалися також працівники друкарень, купці і крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими товарами.

Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.

Українське книговидання часами трохи жевріло, але не помирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв.

Причиною відносного зменшення українських видань в радянські часи була в першу чергу урядова політика. З 1930 до 1939 року українська книга в кількісному вимірі скоротилася з 6394 до 1895 видань.

... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 532 | Додав: Ксюша | Дата: 25.05.2012 | Коментарі (0)

Олексій Львович Плющ народився 25 травня 1887 р. в с. Оденівка Чернігівської області. Проживав із батьками у Варшаві, де Закінчив гімназію. У 1906-1907 рр. навчався в Ніжинському історико-філологічному інституті.

Перші літературні спроби припадають на 1902 р. Спочатку працював над переклад «Слова о полку Ігоревім» українською мовою, а потім над поезією улюблене поета Г. Гейне. У цю годину почав писати і власні вірші. Найпліднішими були 1905-1906 рр., коли він написавши повість «Великий в малім та малий у великім», драму «Смерть поета».

О. Плющ захоплюється громадською роботою. Через матеріальну скруту займається репетиторством, читає Платні Лекції. Багато уваги приділяє роботі в Ніжинській «Просвіті». Зберігся один із рефератів О. Плюща «На роковини Т. Г. Шевченка», який він прочитав на засіданні «Просвіти».

Художні твори О. Плюща до нас не дійшли. 1911 р. в «Одеського літературному союзі» Було опубліковано ранні твори письменника.

Як зазначає у своїх розвідках про О. Плюща І. Миронець, у 1905-1907 рр.. були написані, але не опубліковані романи «Вперед» та «В катовні», Великі п'єси «Перед світом», «Годі», щоденник, близьким 15 незавершених творів, середа яких повість «Два Приятелі, або Чи Христос, чи революція? », роман «Метаморфози ».

Помер 26 травня 1907 р.

 

http://ukrlife.org/main/evshan/shevchuk9.html

http://100v.com.ua/ru/node/3519

Категорія: Подія дня | Переглядів: 394 | Додав: Ксюша | Дата: 24.05.2012 | Коментарі (0)

Миха́йло Пана́сович Сте́льмах (*11 (24) травня 1912, с. Дяківці (тепер Літинського району Вінницької області) — †27 вересня 1983, Київ) — український письменник, драматург, фольклорист, творив у жанрі соцреалізму. Писав вірші, але починаючи 1940-их — у прозовому жанрі. Автор поетичних книжок для дітей. Член Спілки письменників України. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Голоду 1932-33 та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навички фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить за редакцією А. Малишка 1941 року.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), у 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» за редакцією Ю. Яновського.

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в сукупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:

1957 р. — роман «Кров людська — не водиця»;

1959 р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961 р.;

1961 р.— роман «Правда і кривда»;

1969 р. — роман «Дума про тебе».

Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія України їм. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голодомору 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та переслідувань, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.

Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.

У 1957 р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров л ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 602 | Додав: Ксюша | Дата: 23.05.2012 | Коментарі (0)

День слов'я́нської писе́мності і культу́ри встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Слов`янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за іменем візантійця Костянтина, який, ставши ченцем, перейменувався на Кирила. А допомагав йому в благородній справі освіти слов`янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов`янську абетку на основі грецької, істотно змінивши її, щоб передати слов`янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. Більшу частину свого життя просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Завдяки їм слов'яни отримали можливість слухати Божественну Літургію рідною мовою. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

       Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

Крім України, День слов'янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_слов'янської_писемності_і_культури

http://www.oridu.odessa.ua/news/1/24travnya.pdf

http://news.if.ua/news/14765.html

http://www.sviato.in.ua/persons/kyrylo_and_methodij.php

Підготувала Оксана Лісовець.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 702 | Додав: Ксюша | Дата: 23.05.2012 | Коментарі (0)

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. В сучасному вигляді відзначається 23 травня, але святкові та вшанувальні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участи масові заходи, почасти, відбувається в п'ятницю, суботу та неділю, що настає після свята.

Історія

У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу. Для зручності, святкування було перенесено на останню неділю травня.

Станом на 2012 рік не є офіційним державним святом.

Сьогодні День Героїв широко святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості, але останніми роками відбулось значне поширення святкування в центральні та східні регіони України. Націонал-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_Героїв

Категорія: Подія дня | Переглядів: 470 | Додав: Ксюша | Дата: 23.05.2012 | Коментарі (0)

У відповідності до плану роботи відділу культури районної державної адміністрації 22 травня 2012 року у приміщенні читального залу центральної районної бібліотеки відбулось розширене засідання колегії відділу культури райдержадміністрації з порядком денним:

1.   «Про підготовку установ і закладів культури району до роботи в осінньо - зимовий період 2012 - 2013 років».

2.  «Про стан пожежної безпеки в клубних закладах району».

3.  ... Читати далі »

Категорія: Подія дня | Переглядів: 445 | Додав: Ксюша | Дата: 23.05.2012 | Коментарі (0)

     З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. 
     Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 
     9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі. 
     Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». 
     У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. 
     До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. 
     Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
     В 2012 році День Європи в Україні припадає на 19 травня.

Категорія: Подія дня | Переглядів: 734 | Додав: WWWWW_W | Дата: 18.05.2012 | Коментарі (0)


Хостинг від uCoz Рокитнівська ЦСПШБ © 2019 ¦ Розробка та дизайн: Іван Соколов