Гавриленко Володимир Никифорович (1905-1995) письменник, прозаїк, публіцист .
Народився 15 серпня (2 серпня за старим стилем) 1905 року в Херсоні, в родині агронома. 1923 року закінчив політикопедагогічні курси. Працював учителем початкової школи, далі перебував на комсомольській і профспілковій роботі. Навчався у 1929— 1932 роках на літературному факультеті Харківського педагогічного інституту профосвіти, створеного на базі Харківського університету. Водночас працював секретарем журналу «Наймит», в якому було надруковане його перше оповідання «Іван Рудик».
Керував літературною групою «Трактор» (засновано 1930 року). У 1930—1934 роках редагував літературний журнал «Трактор». Автор книги «Портрети друзів» (1935) та роману «Щирість» (1941).
Під час війни перебував у армії як військовий кореспондент і працівник армійських, а потім фронтової газет. У творчості письменника переважає зображення героїчного подвигу народу, що захищав свою Батьківщину. Нариси, написані письменником на фронті, увійшли до збірки «Безсмертя» (1943). Героїзм молоді в часи війни змалював у повісті «Москвичка Тоня» (1945).
Про мужність та героїзм Гавриленка на війні свідчать нагороди: орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалі «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» та інші.
Працював у газетах і видавництвах, з 1946 по 1954 рік. Видав твори «Хто дорогий для мене», «Коли приходить щастя» — про радянську молодь.
На тему казок Максима Горького письменник написав лібрето балету «Данко» (композитор В.Нахабін). Балет поставлено 1948 року на сцені Харківського театру опери та балету імені Миколи Лисенка. Низку творів письменника перекладено російською мовою.
Член Спілки письменників України з 1941 року.
Помер у березні 1995 року в Харкові.
Джерела:
http://www.library.kherson.ua/dovidnyk/pdf/a-g/havrylenko.pdf
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80
...
Читати далі »
