Доорохольський Осип Осипович (* 16 (4) квітня 1874, Гайсин — 30 (17) січня 1900) — український поет та перекладач.

      Навчався в Київській духовній академії. Його ліричні поезії, в яких звучали й соціальні мотиви, опубліковані посмертно — в антологіях «Акорди», «Досвітні огні», «Розвага», «Українська муза» — в журналі «Літературно-науковий вісник», «Літературному збірнику, зложеному на спомин Олександра Конинського» — 1903, збірнику «На вічну пам'ять Котляревському».

      Перекладав твори Г. Гейне, М. Некрасова, О. Пушкіна.

      Його вірші неодноразово перевидавалися, з них — «Не співай нам тепер, бандуристе», «Ніч, ніби день той…», «Рідний, окривджений краю…».

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Доорохольський_Осип_Осипович

http://www.gaysin-1545.narod.ru/5.html
 

      Шевченко Йосип Варфоломійович (16 квітня 1854 — близько 1890) — український поет і перекладач, син Варфоломія Григоровича Шевченка, племінник Тараса Григоровича Шевченка.

Біографія.

      У 1872 році вступив до ЄЮКУ за підтримки Миколи Новицького- друга Тараса Григоровича Шевченка- офіцера і викладача училища. 1874 року закінчив Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище. Під час навчання в училищі входив до літературного гуртка братів Тобілевичів.В 1875 році прийняв участь у постановці "Вечорниць" П.Ніщинського на сцені Єлисаветградського громадського зібрання разом із автором "Вечорниць" та майбутніми корифеями українського театру М.Кропивницьким, І. Карпенко-Карим,М. Садовським, М.Садовською-Барілотті. Влітку 1859 року познайомився з Тарасом Шевченком. Був на похороні Тараса наЧернечій горі.

      Автор збірки поезій та перекладів «Дещо із перекладів і самостійних творів» /1875, Єлисаветград, під псевдонімом І. Гриненко/. Є припущення, що він був літературним записувачем «Споминок про Т. Г. Шевченка» від свого батька. Учасник російсько-турецької війни (1877-1878), був поранений у бою біля Шипки (Болгарія).

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Йосип_Варфоломійович