Леся Верховинка (справж. – Ярослава Миколаївна Кучковська) народилась в смт. Деля́тин Надвірнянського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

...Заїжджий рід Лагодинських прожив на Івано-Франківщині кілька десятиліть, а славу залишив по собі на довгі роки.

На межі ХІХ і ХХ ст. у Делятині оселилося молоде подружжя Лагодинських з Тернопілля. Микола Лагодинський приїхав працювати в гори адвокатом після закінчення юридичного факультету Львівського університету. Згодом став доктором права, діяльним членом Української радикальної партії, відомим громадсько-політичним діячем на Галичині, якого двічі обирали послом до австрійського парламенту. У нього проходили адвокатську практику Марко Черемшина і Михайло Козоріс.

 У будинку, де тепер розміщено літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, в сім’ї Лагодинських народилися дочки Галина і Ярослава, які пізніше стали відомими в музичному та літературному світі.

Галина — дружина відомого музикознавця О. Залеського — викладала музику. Останні роки життя жила в США, де 1960-го року видрукувала патріотичну повість «До сонця — до волі». Молодша — Ярослава, якій було відміряно всього 33 роки життя, студіювала медицину у Віденському університеті. Саме їй судилося ввійти в літературний храм з лагідним поетичним іменням Леся Верховинка. Так вона підписувала свої вірші, оповідання і п’єси, які друкувала у 1920-х роках у львівських часописах. У прозових творах «Невістка», «На полонині», «Їх доля», «Пробудження», «Старе лихо», «Вечорниці» письменниця оживила картини реального буття людей з їхньою колоритною говіркою. У творчості Лесі Верховинки різнобарвно змальовано життя гуцулів, відтворено сцени січового стрілецтва. Померла і похована в рідному Делятині. 

ДЖЕРЕЛА:

http://www.dua.com.ua/2009/033/arch/17.shtml

http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews%5Bcat%5D=24&tx_ttnews%5Btt_news%5D=20435&tx_ttnews%5BbackPid%5D=24&cHash=c87c55dae1

Оксана Лісовець.