Шовкопляс Юрій
Юрійович (нар. 24 січня (6 лютого) 1903 Гуляйполе, тепер Запорізької області —
пом. 12 жовтня 1978, м. Харків) — український письменник, прозаїк.
Народився в селянській родині. Закінчив
Харківський Інститут Народної Освіти (1927). Учителював.
Друкуватися почав у 1926 році, належав
до літературної організації Пролітфронт. Член Спілки Письменників з 1934 року.
Учасник Другої Світової війни.
Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Знак Пошани, медалями.
По війні — керівник кафедри журналістики
Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ
(1953–1956).
Автор збірок оповідань: «Геній»,
«Пробудження вночі» (1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти»,
«Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки»,
«Лист» (1934), «Скажені вовки» (1941); повісті: «Весна над морем», «Проект
електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933), «Починається юність» (1938);
романи: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 — 1934, ч. 2 — 1937, нове, доповнене
видання — 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!»
(1964); зб. нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження електричного струму»
(1936). Вибрані твори у 2-х томах (1973).
Джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/Шовкопляс_Юрій_Юрійович
http://1576.ua/people/4967
Підготувала, Оксана Лісовець.
