Інтерв’ю з гостею селища, користувачем бібліотеки Кольб Наталією Миколаївною.

Творчість українського поета-гумориста, байкаря, прозаїка Павла Прокоповича Глазового являє собою особливий жанр в українській поезії. В ньому сконденсовано риси класичної байки, прислів'я чи притчі з несподіваним закінченням - мораллю лагідного характеру. Кращі з них - то майстерний синтез традиційних форм та авторських пошуків, поетичні взірці вдалого втілення всюдисущих недоліків життя, народної мудрості, щоденних парадоксів.
      Павло Глазовий продовжує школу Степана Руданського. Він уміє вправно обіграти народну усмішку, жарт, одягти їх у привабливі поетичні шати. Кожна народна усмішка, що лягає в основу будь-якого твору поета, під його пером отримує своє друге життя. Здебільшого на світ з'являється зовсім новий витвір, з іншим спрямуванням й гумористичним забарвленням.           

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба.

Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Звідти юнак відправився захищати Батьківщину від фашистської навали. Після війни П.Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його й запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ, поближче до письменницького середовища та видавців. Відтоді Павло Глазовий вважав Остапа Вишню своїм хрещеним батьком в літературі.
      Закінчивши Київський педагогічний інститут (1950), він упродовж десяти років працював у студії молодих гумористів при журналі "Перець", був заступником головного редактора. Згодом працював заступником головного редактора журналу "Мистецтво".
      Перша гумористична збірка П.П.Глазового "Великі цяці" вийшла у світ 1956 р. Пізніше одна за одною з'явилися "Карикатури з натури" (1963), "Коротко і ясно" (1965), "Щоб вам весело було" (1967), "Мініатюри та гуморески" (1968), "Куміада" (1969), "Усмішки" (1971), "Смійтесь, друзі, на здоров'я" (1973), "Байки та усмішки" (1975), "Весела розмова" (1979), "Хай вам буде весело" (1981), "Сміхологія" (1982).
      П.П.Глазовий зробив значний внесок і у дитячу літературу. В співавторстві з Ф.Маківчуком написані чудові дитячі книжки "Пушок і Дружок", "Старі друзі", "Про маленьке каченя Пушка та його друга, собаку Дружка" (1957). Разом із Б.Чалим створено казки "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958). П.Глазовий - автор творів "Іванець-Бігунець" (1963), "Як сторінка, то й картинка" (1964), "Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу" (1965), "Перченя" (1966).
      Серед останніх книжок - "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і чорна книга" (1996), збірка "Сміхослов" (1997). У них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми ("Куміада", "Співучий гумор"), дитячі казки ("Барвінок") та ін. Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича - доброзичливий, веселодайний.

Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).

http://uk.wikipedia.org/wiki/Глазовий_Павло_Прокопович

http://www.pisni.org.ua/persons/1425.html

http://sofiynist.donntu.edu.ua/kalendar/2012/< ... Читати далі »