Щорічно в світі 1 червня відзначається Всесвітній день батьків, на сьогодні жінки і чоловіки в однаково рівній мірі мають потребу в більш широкій державній підтримці.

Всесвітній день батьків проголошений резолюцією 66/292 Генеральної Асамблеї ООН у 2012 році і відзначається щорічно 1 червня, так само, як і Міжнародний день захисту дітей.

Як зрозуміло з самої назви, День присвячений батькам усього світу – жінкам і чоловікам. На сім’ю покладено головну відповідальність за виховання та захист дітей, за те, щоб повний і гармонійний розвиток їх особистості обов’язково відбувалося в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Батьки у всіх частинах світу, незалежно від їх расової, релігійної, культурної та національної приналежності є головними вихователями та вчителями своїх дітей, саме вони готують їх до щасливого, повноцінного і продуктивного життя. Батьки є ядром сім’ї і основою нашого суспільства.

На сьогодні жінки і чоловіки в однаково рівній мірі мають потребу в більш широкій державній підтримці, щоб бути в змозі поєднувати професійні та сімейні обов’язки. Сім’ї, які створюються на принципах визнання рівності між чоловіком і жінкою, сприяють побудові більш стабільного і продуктивного суспільства.

У нинішньому мінливому світі людство стоїть перед багатьма викликами, але незмінно одне: значення ролі матері і батька, їх безпрецедентного вкладу у виховання нового покоління.

Генеральна Асамблея в своїй резолюції пропонує державам-члeнам відзначати Всесвітній день батьків в рамках відносин всебічного партнерства з громадянським суспільством, зокрема, задіявши молодь і дітей.

Джерела:

http://ukraine-live.com/news/20132

http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/vsesvtnj-den-batkv-mzhnarodnij-den-zahistu-dtej

https://ukr.media/culture/307164/

Всесві́тній день боротьби́ з тютюнопалі́нням — встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Всесвітня організація охорони здоров`я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну.

Перед світовою спільнотою було поставлене завдання - досягти того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття прийшло, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином продовжується.

Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через декілька місяців знову почали палити.

Недавній досвід в одній з великих країн, що розвиваються, показав, що дві третини курців помилково вважають, що куріння завдає невеликої шкоди, або взагалі не завдає її; небагато з них хочуть кинути палити і ще менше успішно кинули палити.

Гарною новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров`я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, подібну тій, що і люди, що ніколи не палили.

За даними організації, щорічно на планеті від хвороб, викликаних палінням, помирають більше п’яти мільйонів людей. Фахівці відзначають, що тільки через двадцять хвилин після останньої цигарки знижується до норми артеріальний тиск людини та відновлюється робота серця. А ще через вісім годин нормалізується вміст кисню у крові. Та незважаючи на ці факти, велика кількість українців продовжує палити, нехтуючи закон про заборону паління у громадських місцях.

Тютюнопалíння (або просто паління) — вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найбільш важливим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Паління тютюну завдає тривалої шкоди здоров'ю курців, та оточуючих їх людей, що не палять i тварин.

Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн. осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.

В Україні щоденно курить 45% дорослих чоловіків і 9% дорослих жінок [6][7]; серед молоді курить 45% юнаків і 35% дівчат [8];

68% курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26% вже є колишніми курцями;

Понад 90% населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;

Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70%;

31% вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;

Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;

... Читати далі »

 День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25.05.99 р.) щорічно в останню суботу травня.

Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 р. з'явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України і суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.

Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр.., А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (у 1574 р.), який історично поклав початок розвитку книгодрукування в Україні.

Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тодішньої публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою».

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три століття.

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р.

Всього в Україні в 1574 - 1648 рр.. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торгівельні міста - Київ, Львів, Острог: тут були не тільки кадри ремісників, книжників, редакторів, а й можливості більш широкого збуту. При великих друкарнях були свої книжкові магазини. Продажем книг займалися також працівники друкарень, купці і крамарі, які поширювали книги разом з іншими товарами.

Був в Україні і негативний досвід руйнування книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.

Українське книговидання часом ледь жевріло, але не вмирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв.

Причиною відносного зменшення українських видань в радянські часи була в першу чергу урядова політика. З 1930 до 1939 року українська книга в кількісному вимірі скоротилася з 6394 до 1895 видань.

В даний час перед українською книгою і тим ... Читати далі »

Міжнаро́дний де́нь миротво́рців — міжнародний день, що відзначається ООН щороку 29 травня, а також офіційно відзначається в Україні з 2003 р.

Історія дня

Свято було встановлено в Україні після офіційного звернення Асоціації миротворців України до Президента України «…ураховуючи вагомий внесок миротворців у підтримання стабільності у різних регіонах планети та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН…» згідно з Указом Президента України «Про Міжнародний день миротворців» від 30 квітня 2003 р. № 374/2003.

Із встановленням в Україні Міжнародного дня миротворців було відмінено День миротворця.

Коли в цей день у 1948 році Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй заснувала першу місію з підтримки миру, мало хто з присутніх у залі Ради міг уявити, до якого ступеню зміниться миротворча діяльність Організації Об’єднаних Націй.

Час легко озброєних миротворців, що здійснюють піше патрулювання вздовж лінії припинення вогню між суверенними державами, давно минув. Нинішні миротворчі операції Організації Об’єднаних Націй набувають все більш складного і багатопланового характеру, і не обмежуються перевіркою дотримання режиму припинення вогню, а фактично вирішують завдання відбудови країн, які опинилися на межі краху, часто після конфліктів, що тривали десятиліттями.

Військовослужбовці у блакитних касках та їх цивільні колеги спільними зусиллями організовують вибори, беруть активну участь у реформуванні поліції і судової системи, займаються захистом прав людини, стверджують принципи рівності чоловіків і жінок, здійснюють розмінування і організовують добровільне роззброєння колишніх комбатантів і підтримують заходи з повернення біженців і переміщених осіб в їх рідні місця.

Ця безцінна робота пов’язана з ризиком. Сьогодні у 18 операціях, керованих Департаментом операцій з підтримки миру, служать більше 72 000 військовослужбовців і 15 000 цивільних осіб, і, таким чином, Організація Об’єднаних Націй є найбільшою в світі багатосторонньою організацією, що вирішує завдання постконфліктної стабілізації.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_день_миротворців

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=119

День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. В цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.

Історія

      Всеукраїнська акція «День української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Ідея та мета

     Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно просто вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Джерела:

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_вишиванки

http://dus.in.ua

Дорогі жінки! Милі мами! 

     Від щирого серця вітаємо вас зі святом - Днем матері! Мама - це найдорожче і світле, що є на світі. Вона завжди радіє успіхом своїх дітей, підтримує їх у важку хвилину, завжди щиро переживає за кожен пройдений крок. Немає людини ближче і рідніше!

     Нехай ваші серця зігрівають любов і турбота близьких! Кожен день буде наповнений радісними і приємними подіями! Щастя, здоров'я, благополуччя, душевного спокою і любові! Миру і затишку вашому будинку!

Колектив бібліотеки
 

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́ги — державне свято та вихідний день в Україні, який офіційно відзначають 9 травня, розпочинаючи зі 2016-го року. Прийшло на заміну радянському святу «День Перемоги», яке відзначали в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_перемоги_над_нацизмом_у_Другій_світовій_війні

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2224325-v-ukraini-vidznacaut-den-peremogi-nad-nacizmom-u-drugij-svitovij.html

День па́м'яті та прими́рення — пам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

День пам'яті і примирення Генеральна Асамблея ООН у 2004 році запропонувала відзначати один із днів, які традиційно у всьому світі вважаються днями перемоги над нацизмом – 8 або 9 травня.

Україна відзначає День пам'яті та примирення 8 травня, разом з багатьма європейськими країнами.

Дата приурочена до річниці капітуляції нацистської Німеччини 8 травня 1945 року. Саме цей день прийнято вважати Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

В Україні День пам’яті та примирення відзначають із 2015 року.

Символом вшанування пам’яті жертв Другої світової війни є червоний мак. Ця квітка – пам’ятний знак жертв усіх військових і громадянських конфліктів, а також відображення кривавого сліду від пострілу.

В більшості країн Європи, а також у США та Великобританії свято Перемоги у Другій світовій війні відзначають 8 травня під офіційною назвою День перемоги у Європі. Крім того, деякі країни в цей день відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни, проголошений Генасамблеєю ООН.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/День_пам'яті_та_примирення

https://ukr.media/politics/303710/

https://fakty.ictv.ua/ua/lifestyle/20180505-den-pam-yati-ta-prymyrennya-v-ukrayini/