Віґдіс Йорт.

     Йорґен + Анна = любов [Текст] : роман / Віґдіс Йорт; пер. з нор. Наталки Іваничук - Львів : Видавництво Старого Лева, 2015.- 160 с.

     Анна непосидюща, весела десятилітня дівчинка, яка понад усе любить таємниці, лазити по деревах і гасати на велосипе­ді. Та ось у її класі з’являється новачок, Йорґен, і звичний світ Анни перевертається догори дриґом, бо вона вперше в житті закохується. На її шляху стають численні суперниці, але Анна готова на все, щоб здобути прихильність Йорґена. Бо ж коли йдеться про кохання, усі засоби дозволені, хіба ні?

Книгу в користування можна взяти у фонді абонементу.

ЗАПРОШУЄМО ДО ЧИТАННЯ!

     КАРАБЕ́ЛЕШ Андрій Васильович (24. 09. 1906, с. Тибава, нині Свалявського району Закарпатської області – 04. 09. 1964, м. Мукачеве Закарп. обл.) – поет. Закінчив Ужгородську духовну семінарію (1929), філософський факультет Карлового університету (Прага, 1934). Учителював у Хустківській  і Мукачівській гімназіях. Після окупації Закарпаття Угорщиною 1939 виїхав до Чехії, де в м. Літомишль очолював антифашист. організацію. 25 липня 1942 заарештований ґестапо, ув’язнений у концтаборах. 1945–53 – директор гімназії в м. Світави (нині Чехія). Від 1953 викладав в Університеті ім. П.-Й. Шафарика (м. Пряшів, нині Словаччина). 1964 повернувся на Закарпаття. Писав російською мовою. Дебютував 1923 у г. «Карпатський край». Друкувався у москвофіл. ж. «Наши стремления», «Карпатский свет», «Podkarpatoruska revue». Творчість Карабелаша сповнена патріотичними мотивами, закликами до боротьби за соц. і нац. визволення закарпатців. Книга «На смертельном рубеже: Записки из фашистских концлагерей» (Пряшев, 1953) містить спогади про перебування у концтаборах і антифашистські поезії. У книзі «Співець Закарпаття» (Мукачеве, 2006) подано біографічні дані, поезії, переклади укр. мовою, листи однодумців та матеріали з похорону Карабелаша.

Джерело:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9551

     КУРИЛЬЧУ́К Микола Михайлович (24. 09. 1926, с. Джерело, нині Олевського району Житомирської області – 02. 02. 2004, Житомир) – прозаїк, драматург. Чл. НСПУ (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Дубенський культосвітній технікум (Рівнен. обл., 1956), Київський університет (1963). Очолював Олевський райвідділ культури; в обласній газеті «Радянська Житомирщина» (1961–86): зав. відділу культури та відповідальний секретар. Дебютував 1959 оповіданням «Оксана». Автор п’єс «Важке призначення» (1962), «Іду до вас, друзі» (1964), «Агрономи» (1965), «Ніч перед безсмертям» (1967), «Щедре літо» (1974), «Ми прийдемо в травні» (1983); збірка гумористичних оповідань «Неув’язоч­ка» (1965), «Гуморески» (1968); романів «Джерело» (1973), «Кри­ниця» (1976; 1986), «Живий попіл» (1988); повістей «Десант капітана Творогова» (1979), «За­ради чого?», «Не остуди свого серця» (обидві – 1981; усі – Київ). У творчості відображав події 2-ї світової війни, порушував проблеми поліського села, збереження природи, моральної чистоти в стосунках людей.

Джерело:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=45761