Микола Іванович Карпенко народився 14 серпня 1925 р. в с. Воронькові на Київщині в сім’ї хлібороба.

     В 1943—1950 рр. служив у Радянській Армії, учасник Великої Вітчизняної війни. Працював у районній та обласній пресі, був редактором у видавництвах «Каменяр», «Карпати». Кілька років очолював Івано-Франківську письменницьку організацію.

     Вірші друкує з 1950 р. Перша збірка поезій «Стежками юності» побачила світ 1960 р. Творчі інтереси поета визначаються звершеннями і турботами його покоління, якому випало пройти нелегкі фронтові дороги, брати участь у відбудові поруйнованого фашистами народного господарства, чесною працею зміцнювати Вітчизну і відстоювати мир на планеті. Успішно виступає він і в ятнрі гумору та сатири (кн. «Особиста каланча Гаврила Квача», 1963, 1972; «Скорочений Ціцерон», 1982).

     Основні збірки: «Невідправлені листи» (1965), «Озброєна муза» (1970), «Перевесло» (1975), «З висоти поля» (1978), «Дієслово» (1980), «Блискавиці» (1984), «Вибране» (1985).

    Після 1990 р. виходять нові книжки «Двоє з листопаду», «Благовіст», поетичні переспіви «Велесової книги» та біблійних книг — Йова, Еклезіаста, Ісаї, псалмів та приповістей Соломонових та ін. Він також автор ряду віршованих книг з Історії України («На Перуновій обмілині», «Шапка Мономаха», «Заступила чорна хмара та білую хмару»…), зокрема і з часів князювання Володимира Великого та Володимира Мономаха.

    2003 написав поему-роздум «Отаман Черпак», присвячену односельцю Іванові Черпакові — командиру Вороньківської сотні, що в лютому 1919 дала бій під більшовицькій орді та на два дні зупинила її просування на Київ.

Джерела:

http://ukr-lit.net/karpenko.html

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=803&type=biogr

https://uk.wikipedia.org/wiki/Карпенко_Микола_Іванович