Богдан Лепкий, як поет, прозаїк, перекладач,
літературознавець, та видавець вніс вагомий внесок в історію рідної культури.
Місце народження: с. Крегулець,
Поділля
Навчався у гімназії в Бережанах. З 1895 p. твори
Лепкого починають з'являтися на сторінках «Діла», «Буковини» та інших
періодичних видань. У 1895 р. поет захворів від перенапруження. Після
закінчення Львівського університету (1895) Лепкий був учителем української та
німецької мов і літератур у гімназії. Написав низку віршів, оповідань («Для брата», «В світ за
очі», «Дивак»), перекладів, літературно-критичних студій (дослідження творчості
М.Конопніцької). Богдан Лепкий - автор п’єси
«За хлібом», яку поставив театр «Руської бесіди». На початку 1899 р. у
Кракові в Ягеллонському університеті було відкрито лекторат української мови і
літератури, і викладати ці предмети запрошено Б. Лепкого. Незабаром виходять книжки його оповідань «З села» (1898
р.), «Оповідання», «Щаслива година» (1901), «В глухім куті» (1903), «По дорозі
життя» (1905), «Кидаю слова» (1911); збірки віршів «Листки падуть», «Осінь»
(1902), «На чужині» (1904), «З глибин душі» (1905), «Для ідеї» (1911), «З-над
моря» (1913); літературознавчі дослідження «Василь Стефаник» (1903), «Начерк
історії української літератури» (1904), «Маркіян Шашкевич» (1910), «Про життя
великого поета Тараса Шевченка…» (1911). Восени 1915 р. Лепкого мобілізовують,
але друзі подбали про його призначення
на культурно-освітню роботу в табір для військовополонених. У Берліні Богдан займається літературною працею, стає
співробітником видавництва «Українське слово», видає бібліотеку творів
української класики та сучасної літератури, пише поему «Буря». Після окупації Польщі фашистською
Німеччиною письменник втратив посаду в
Краківському університеті. Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 p., похований у
Кракові на Раковецькому цвинтарі.
Біографія:
Твори:
Підготувала
Оксана Лісовець.
|
