Запрошуємо до читання журналу «Жінка» №7, 2016.

     Для вас у журналі у рубриці «Персона»: Наталя Мосейчук: «Сміюся і плачу з народом»»; «Актуально»: Хочу на курорт! Оптимальний вид транспорт»; «Історії з життя»: Родина замість інтернету; «Вічні цінності»: Магія і чари Купальської ночі; «Легенда»: Велика княгиня Ольга: свята, мудра і хитра; «Маєте право»: Юридичні поради напередодні відпустки; та багато іншої цікавої та корисної інформації.

Журнали в користування можна взяти в

читальному залі нашої бібліотеки.

Корисного читання!

     ЛА́ПСЬКИЙ Остап (справж. – Євстахій Васильович; 07. 07. 1926, с. Гуцьки, нині Брест. обл., Білорусь – 20. 10. 2012, Варшава) – український поет, перекладач і літературознавець у Польщі. Національна премія України ім. Т. Шевченка (2007).

     Закінчив Вроцлавський (1952) та Варшавський (1957) університети, в яких студіював українську філологію. Жив у Варшаві. Учасник руху «Солідарність». Працював лексикографом у Польс.-рад. інституті (1955–57), літературний редактор українського тижневика «Наше слово» (1956–57), викладач української філології на кафедрі україністики Варшавського університету (1957–80), водночас 1966–82 і від 1992 – у лінгвіст. редактор Польського радіо.

     Поезії та есеї друкував у часописах «Наше слово», «Наша культура», «Гомін». Перекладав українською мовою польських поетів і українських – польською («Antologia poezji ukraiń­skiej», Warszawa, 1976). Автор збірки «Деякі елегії та дещо інше» (1982), «Себе: розшукую?!», «Обабіч: істини?!» (обидві – 2003), «Собі: назустріч?!» (2006; усі – Варшава) та ін., а також низки шкільних підручників з української мови.

     Значний вплив на формування національної свідомості й поетичної особистості Лапського мала творчість Т. Шевченка. У своїй поезії розвиває його традиції, зокрема духовні суверенності, бунту проти будь-якого поневолення людини. У віршах Лапського чимало ремінісценцій з творів Т. Шевченка, наприклад, «Думи, мої думи, мій Тарасе, що без їх ми, що без нас вони?». Присвятив Т. Шевченкові вірші: «На Тараса», «Шевченкові думи» (опубл. в антології «Гомін», Варшава, 1964) і «Кобзареві» («Дніпро», 1965, № 4). У статті «Шевченко в польській літературній критиці», надрукований у збірнику польською мовою «Тарас Шевченко в соту річницю смерті» (Варшава, 1961), ствердив, що Т. Шевченко, на відміну від офіційної російської преси, називав польське повстання 1830 не бунтом, а польською революцією, тому польські революціонери 1860 покладали на Шевченка великі надії у справі єднання двох слов’янських народів. У «Вибраних поезіях» Т. Шевченка (Вроцлав, 1974) вміщено перекладений Лапським  вірш поета «Осія. Глава XIV. Подражаніє».

Джерела:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47358

https://uk.wikipedia.org/wiki/Лапський_Остап_Васильович