Народився Іван Іванович Кирій 12 червня 1924 року в с.Пасківщина Згурівського району. Вже в 12-ть, років став юнкором республіканської газети "На зміну", а коли йому минуло 15 років, усе село здивувалось. Іванко Кирій написав оповідання "В степу" і нагороджений ІІІ республіканською премією.
Після закінчення Згурівської середньої школи працював у сільській раді. А вечорами писав. Одна за одною з’являються його статті в районній газеті. А в 1946 році його, як талановитого сільського кореспондента, запросили на роботу в редакцію Згурівської районної газети "Прапор Леніна".
Після воєнні роки були важкі. Іван Іванович пішки міряв дороги покриті то пилом, то грязюкою, але ніколи не нарікав на свою долю, на труднощі. Працював і вчився: спочатку в культосвітньому технікумі, потім у Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка на факультеті журналістики, І.І.Кирій захопився роботою з дітьми і почав писати для дітей, став дитячим письменником, друкував свої твори у журналі "Барвінок", а в 1958 р. вийшла його перша книжка "Ключі до щастя". Слідом за нею з’являється одна за одною збірки оповідань для дітей "Як ми їздили в Каховку", "Сигналісти", "Мій друг Кася", "Пташкам літати в небі", збірки гуморесок "Хитра штука закарлюка" та інші. В 1974 році була видана повість для дітей "П’ята осінь".
Ці книги знайомлять юне покоління з життям українського народу в кріпацькій неволі, Перед очима читачів, як живі, виникають постаті великих народних співців Т. Г. Шевченка та І.Я.Франка.
Багато пише І.Кирій про шкільні справи учнів "Ворон", "Сигналісти", "Катруся і Майка", "Мій друг - Вася"
Цікава збірка І І.Кирія "Листок з календаря" це твори про важку, небезпечну, але таку потрібну роботу міліції повість "Над Дніпром" - розповідає про юних героїв Великої Вітчизняної війни. Війна забрала в них дитинство, осиротила, але не зламала. В її горнилі загартувалася їхня дружба, любов до Батьківщини, ненависть до ворога.
Цікаво, що своїх героїв І.І.Кирій не вигадує, а вміє знайти в житті. Щоб краще проникнутись життям сучасного школяра, мріями дітей, Іван Іванович часто зустрічається з учнями.
У житті І.І.Кирій був оптимістом Свідченням цьому є його збірка прозових гуморесок "Хитра штука закарлюка" чи віршована - "Сто усмішок", видані редакцією районної газети "Яготинські вісті". Після цього була ще книга "Голодна весна", в якій письменник розповідає про трагічні події 1933 року, які він хлоп’ям пережив сам, коли здійснювався геноцид проти народу України.
У І998 році на 75 році життя не стало людини великої щирої душі нашого земляка Івана Івановича Кирія.
Джерела:
http://www.ukrcenter.com/Література/19406/Іван-Кирій/Біографія
http://www.net-lit.com/writer/5782/books/17520/kiry_van_vanovich/golodna_vesna/read
