Валентин Костянтинович Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) народився 27 травня 1913 р. в с. Степанцях на Черкащині в сім’ї службовця.

З 1930 р. працював у пресі, потім на радіо, водночас навчався в Дніпропетровському університеті. Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкується з 1931 р. Поет-лірик, гуморист і сатирик. Пише і для дітей. Видав комедію «Заяча позиція». Перша книжка поезій «Квітень» вийшла 1953 р. В ліриці В. Лагоди  — відлуння полум’яних літ, патріотичні, особисті мотиви. Сатирико-гумористичними творами поет «віддає належне» хапугам, бюрократам, бракоробам і неробам, висміює міщанські звичаї в побуті тощо.

Вийшли збірки поезій: «Що посієш, те й пожнеш» (1955), «Мокрим рядном» (1958), «Натхнення» (1960), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Деруни й розтягаї» (1966), «Віддамо належне» (1967), «Сатана у целофані» (1971), «Цвіт і тля» (1973), «Вимушена посадка» (1983), «Гумор, сатира, лірика» (1983) та ін.