Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим
руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч
на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час —
Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю
зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. На думку багатьох людей,
зокрема Валентини Семенівні Шевченко, тодішньої голови Президії Верховної Ради
УРСР, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у
Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію
ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і
потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над
європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.
Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200
000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого
суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на
хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії
мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося
приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській
АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини
СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000
мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження
зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС
створена 30-кілометрова зона відчуження.
Про те, що сталось, не можна забувати.
Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути
хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та
життя. Пам’ять – це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи
не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.
