Михайло СТЕПАНЮК
Михайло Іванович Степанюк народився 22
січня 1942 року в селі Жильжа на Рівненщині. У 1966 році закінчив Рівненське
музичне училище, у 1973 - Дубенський сільськогосподарський технікум, відслужив
у армії. Опісля навчався на юридичному факультеті Львівського державного університету
імені І. Франка, який закінчив у 1982. Працював головою виконкому Зорянської
сільської ради, генеральним директором спільного українсько-канадського
підприємства «Консю- мерс - Скло - Зоря», нині - заступник генерального
директора цього ж підприємства.
Літературною творчістю почав займатись
під час проходження служби в армії.
Член Національної спілки письменників України.
Окремими виданнями вийшли книги: «Я намагаюся
збагнути...»(1998), «Що відсміюся - те відплачу»(2000), «...Боми того
варті!»(2001), «Підзаконне дишло» (2002), «Діти гречкосіїв» (2004),
«Реформальні билиці» (2005), «НЛО» (2006), «Куди іти» (2007), «Ось так живемо»
(2009), "Реформальні билиці» (2006); «Куди іти» (2008); «Акценти на
сучасні моменти» (2009); «Гірка воля» (2010), «Грабівський вал»(2002), «Свята
Ганна» (2002), «Пандора» (2003), «Сірко» (2005), «Поліськілегенди» (2005).
Твір друкується за виданням: Михайло Степанюк.
Куди іти. - Рівне; Азалія, 2007.
