Оста́п
Миха́йлович Лу́цький
(* 8 листопада 1883, с. Лука Самбірський район Львівська область — † 8 жовтня
1941, Котлас, Архангельська область, РФ) — український політичний і громадський
діяч, кооператор, публіцист і поет. Батько Юрія Луцького.
Життєпис
Народився в
родині інтеліґента.
Навчався у
Бучацькій та Станиславівській гімназіях. Студент права Львівського
університету, вивчав філософію у Празі та літературу у Краківському
університеті.
Поет, член
«Молодої музи», автор збірок поезій «З моїх днів» (1905), «В такі хвилі» (1906).
Співредактор часопису «Буковина» (1907–1914). Протягом цих років
фактично редагував часопис, що дуже позитивно позначилося на якості газети. У
ці роки якісно змінилося публіцистичне та літературне наповнення газети.
Завдяки активній публікації на сторінках «Буковини» творів «молодомузівців»,
багато з них швидко стали популярними у тогочасному літературному процесі.
Літературний псевдонім «О. Люнатик», «Немирич», О. Л-ий, О-п Л-й, Л. Потужний
літературний критик.
Написав низку
літературно-критичних статей, присвячених літературному процесові кінця XIX —
початку ХХ століття у яких проповідував модерністські шляхи розвитку
літератури, стверджував про необхідність збагачення та урізноманітнення
естетичних та художніх принципів в українській літературі.
Джерело:
|
