Володимир Іванович Дарда (6 жовтня 1924,
Скопці — 17 липня 1992) — письменник, поет, громадський діяч, член Спілки
письменників СРСР з 1983 року.
Володимир Іванович Дарда народився 6 жовтня 1924 року в селі Скопцях (так
тоді називалось с. Веселинівка) Баришівського району Київської області. Батьки
його були вчителями, батько викладав математику, а мати — українську мову.
Потяг до віршування виник у хлопця ще в шкільні роки, бо дуже любив читати
художню літературу. Ще до війни 14-річним школярем надіслав Володимир Іванович
вірш «Три брати» на конкурс, оголошений до 20-річчя Червоної Армії
республіканською дитячою газетою «На зміну». Вірш відзначили. Згодом було
опубліковано і його перше оповідання «Щастя».
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, батько пішов на фронт. У душі
майбутнього письменника вирували гнів і ненависть До загарбників-фашистів. І
він не раз береться за олівець, пише схвильовані рядки поезії. В них — палка
любов до Вітчизни, до рідних.
В. І. Дарда — член Спілки письменників СРСР з 1983 року.
З кожним новим твором усе виразніше відчувається спостережливість
письменника, його закоханість у життя, людську красу, уважність до
найпотаємніших глибин людської психології, вміння побачити прекрасне там, де
інший може і пройде байдуже.
А в книзі «Земля, яку сходив Тарас» Володимир Іванович розповідає про життя
великого поета, героїчну боротьбу українського народу, подає яскраві картини
мальовничих куточків нашої Батьківщини. З особливою любов'ю змальовує
письменник м. Березань, де був Т. Г Шевченко.
Повість «Його кохана» (1964 р.) - історико-біографічний твір про Шевченка,
про його перший приїзд на Україну в 1843 р та знайомство з княжною Варварою
Репніною.
Помітне місце в творчому доробку В. Дарди займає повість «Повернення з
пекла», в якій письменник показав незламність духу приречених фашистами на
смерть людей у Бабиному Яру.
У 1972 році була видана книга «Безодня серця». В цій книзі письменник
розповідає про давню, як світ, історію — нерозділене кохання, про складні долі
молоді, невгасиме прагнення юного серця до ідеалу, про ті муки і печалі, яких
не уникнути, болю розлук, ревнощів, сліз, трагедії смерті.
Ось і в романі «Сніг на зелене листя» В. І. Дарда змальовує життя молодої
жінки Христини, на долю якої випали нелегкі випробування. Вірно кохаючи
винятково чесну і добру людину, вона знаходить родинне щастя. Та на її шляху
з'являється самовпевнений молодик Середа. Засліплений егоїзмом, він намагається
потоптати чистоту почувань, вдається до підступів, підлості, злочину.
Перед героями роману з усією гостротою постає питання: що таке любов і
вірність, дружба, честь, де вирішальні не слова, а вчинки.
Тема життя і творчості Великого Кобзаря не полишала письменника. Володимир
Іванович постійно працює над матеріалами, пов'язаним з життям поета. У нього
велика мрія: створити трилогію про Шевченка «Тарас».
Через чверть століття після появи першої повісті «Його кохана» (1964)
з'являється його роман «Переяславські дзвони», який вийшов у світ у видавництві
«Радянський письменник» у 1990 році. В центрі цього твору — перебування Тараса
Шевченка в Переяславі. Це був найбільш плідний період творчості поета. За
кілька місяців «переяславської осені» було створено третину поетичного доробка
— твори, що, як провісні дзвони, прогриміли на всю Україну, на весь світ.
Талант Володимира Дарди яскравий і багатогранний. Видавництво «Радянський
письменник» у 1991 році відкрило його і як талановитого поета, видавши збірку
сонетів «Не забувай». В цій книзі, тематика якої різноманітна, все ж наскрізною
темою є тема любові до рідної землі, України.
Джерела:
http://veselynivka.com.ua/ludy/57-2010-04-16-12-25-54.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Дарда_Володимир_Іванович
| 
