МОХ РУДОЛЬФ (псевд. — Мех, Рудольф, Р. М., 16.04.1816, м. Бережани, тепер Тернопільської обл. — 12.02.1892, с. Острів, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) — письменник, громадський діяч.

     Закінчив Львівську духовну семінарію (1842). Належав до сподвижників і продовжувачів справи «Руської трійці». Автор віршів українською народною мовою панегіричного та описово-моралістичного змісту (збірка «Мотиль», 1841). В газеті «Зоря галицька» виступив із сатиричним віршем «Розпука орендарська над селянами, котрії до розуму приходять» (1848) і фрагментами драми про скасування панщини в Галичині «Терпен — спасен» (1849). Кріпосне лихоліття, безпросвіття галицького села показані в п'єсах «Справа в селі Клекотині» (1849), названій І. Франком «першою пробою української комедії в Галичині», і «Пам'ятка 3 Мая 1848» (1878). Соціально-побутова віршована драма «Опікунство» була поставлена в українському галицькому театрі (1864).

     Р. Мох — активний діяч українського суспільно-політичного і культурного руху 1848 р., учасник так званого «Собору руських учених» (1848). У виступах і статтях у пресі закликав до організації народу, відстоював його національні й соціальні права, розвиток освіти й культури («Слово до народа галицько-руського», 1848). Велику культурно-освітню роботу проводив у селах, засновував хори, був одним із найдіяльніших організаторів руху за тверезий спосіб життя.

Джерела:

http://www.ukrlit.vn.ua/info/dovidnik/228.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Мох_Рудольф