ВІНЦКО́ВСЬКИЙ Дмитро Іванович (псевд. і крипт.: Д. В., Димитрій В., Дмитро з Остри, Д. з О., Острський, Дмитро з-над Дністра; 15. 11. 1846, с. Остра, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 25. 10. 1917, Київ) – педагог, письменник, краєзнавець. Батько Я. Ярославенка. Закінчив Львівську духовну семінарію (1873). Працював учителем у Сучаві (нині Румунія, 1873–74), Чернівцях (1875–77), Львові (1877–83), від 1884 – працівник банку у Львові. Писати почав 1863. Друкував оповідання, вірші, статті у г. «Голос народний», «Слово», «Діло», «Учитель», додатку до г. «Буковина», «Неділя», ж. «Ластівка». Автор поет. зб. «Вдова» (Коломия, 1868), істор. поем «Смерть Ярослава Ігоровича» (1868) та «Олекса Довбуш» (1869–71), соц.-побут. повістей-притч із сільс. життя – «Вдовин син» (1868), «Завіщанє» (1889), «Іванчук Моторний, як душу злому запродав» (1873; 1884; обидві – Коломия), «С одною любился, с другою женился» (Л., 1872) та ін. Писав віршов. гуморески, засуджуючи пияцтво, бурж. законодавство («Лагомахія, то єсть війна мужика з заяцем», Коломия, 1898; «Пропасть», 1898), гуморист. оповідання («Пройдисвіт Хвальницький і єго пригоди на суши і на мори» (Л., 1889; за твором «Пригоди барона Мюнгаузена» Р. Распе), казки («Наймит і пес», «Мудра діва-цариця», 1866), пародії. Видав зб. «Мудрагелі. Вимершое племя в незнанім краю. Шесть сказок» (Л., 1888). Автор низки краєзнав. розвідок, зокрема «Церковниї братства на Руси» (1878), «Наша земля» (1884), «Зельман Вольфович: Документи до історії города Дрогобича» (1886), «В 300-літній юбилей Львовской Ставропигії (1886; усі – Львів); праць на істор. теми: «Руско-турецкая война» (1878), «Григорій Яхимович і современное руское движение: Очерк» (1892), «Хроника російско-японской войни в 1904 році» (1904, вип. 1– 9; усі – Львів). Я. Ярославенко написав 1897 музику на вірш В. «Рідна мова». Архів В. зберігається у ЛНБ.

Джерело:

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34690