4 грудня 1950 на Пленарному зборах Генеральна Асамблея ООН офіційно встановила відзначати 10 грудня День прав людини (Human Rights Day). Всім державам і зацікавленим організаціям було запропоновано прийняти цей день і проводити відповідні заходи.

Дата 10 грудня була обрана на честь прийняття і проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини (Universal Declaration of Human Rights, UDHR). Зазначена Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини.

Уривок з виступу Генерального секретаря ООН:

«Освіта в галузі прав людини - це значно більше, ніж просто урок в школі або тема дня; це процес ознайомлення людей з механізмами, які їм необхідні для того, щоб жити в умовах безпеки та з почуттям гідності.

У цей Міжнародний день прав людини давайте докладемо спільні зусилля по формуванню і вихованню в майбутніх поколіннях культури прав людини, по сприянню торжеству свободи, зміцненню безпеки та миру в усіх країнах ».

До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об'єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов'язкового характеру. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

Багато країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених з 1948 року. Найбільш широкими обов'язковими угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року. За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини спостерігає Верховний Комісаріат ООН з прав людини. Верховний комісар відряджає своїх посланців в різні країни світу для складання звітів про дотримання прав людини на місцях. Якщо права не дотримуються, то в справу вступають трибунали.