Рома́н Васи́льович Андрія́шик (9 травня 1933, Королівка — 2
жовтня 2000, Київ) — український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської
премії (1998, за роман про Федьковича).
Біографія
Народився 9
травня 1933 року в селі Королівці (нині Борщівського району Тернопільської
області) в селянській родині. По закінченні середньої школи служив у Радянській
армії. В 1964 році заочно закінчив факультет журналістики Львівського
університету. Працював на журналістській та видавничій роботі.
Почав
друкуватися у 1957 році. Після виходу в світ у 1966 році першого роману «Люди
зі страху» став членом Спілки письменників СРСР. Темі трагічної долі
західно-української молоді присвятив і наступний роман «Полтава», опублікований
в журналі «Прапор» в 1969 році (№ 8—9), який викликав низку розгромних статей у
пресі. Автору заборонили друкуватися, творчість його замовчувалася.
Ізоляція Романа
Андріяшика тривала до 1976 року, але й опісля її зняття атмосфера навколо
творчості письменника залишалася напруженою.
Помер у Києві 2
жовтня 2000 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка 49а).
Твори
«Люди зі страху»
(1966);
«Додому нема вороття»
(1976);
«Кровна справа» (1978);
«Думна дорога» (1982);
«Сад без листопаду»
(1980);
«Сторонець»;
«Три хрести».
Джерела:
Твори:
| 
